Росія перекидає системи протиповітряної оборони з лінії фронту до Москви, і, схоже, саме столиця отримала вищий пріоритет, ніж Кримський міст. Уже кілька тижнів Москва стягує ППО з різних регіонів, а кожна нова хвиля дронів знову оголює ті самі слабкі місця. Українська розвідка також підтвердила таку реакцію Кремля та вказала, які об’єкти російське керівництво вважає найважливішими для захисту.
За інформацією The Telegraph, російське командування почало виводити системи ППО безпосередньо з фронту в Україні, щоб посилити оборону Москви. Таке рішення ухвалили після результативної атаки українських безпілотників на Московський нафтопереробний завод у Капотні, який забезпечує близько 40% потреб столиці РФ у пальному. Нову установку зенітного ракетно-гарматного комплексу “Панцир” розмістили на спеціальній вежі за кількасот метрів від підприємства, розташованого лише за 16 кілометрів від Кремля.
Defense Express із посиланням на OSINT-аналіз повідомляє, що “Панцир” із так званим “мангалом” — металевою захисною решіткою — встановили на парковці біля торговельного комплексу “Садовод” за кількасот метрів від Московського НПЗ. Раніше подібних конструкцій на комплексах навколо столиці не фіксували. Це може свідчити, що установку перекинули з фронту або з прифронтових територій, де “Панцирі” часто отримують такий захист через постійні атаки дронів. На онлайн-зображеннях переміщеного комплексу видно, що з одного боку він має лише дві зі стандартних шести пускових ракет, і це може вказувати на дефіцит ракет-перехоплювачів.
Президент України Володимир Зеленський підтвердив ці відомості на підставі розвідувальних матеріалів. За його словами, саме два напрямки російське керівництво визначило пріоритетними для захисту. “Фактично саме ці два периметри росіяни отримали команди захищати за рахунок послаблення інших напрямків на своїй території та на тимчасово окупованій території України”, — зазначив президент. Він також повідомив про окрему доповідь керівника ГУР Олега Іващенка щодо стану російського ракетного виробництва та стратегічної воєнної авіації. Зеленський анонсував нові кроки у відповідь на затягування Росією війни та удари по українській території.
ISW підкреслює, що посилення ударної кампанії України створює для Росії додаткове навантаження на систему ППО як в оперативному, так і в глибокому тилу. Причина — велика територія та значна кількість об’єктів, які потрібно прикривати. Через удари ЗСУ Росія змушена ухвалювати складні рішення про те, куди спрямовувати обмежені засоби ППО. Щоб посилити захист Москви та Кримського мосту, російська влада знімає частину таких засобів з інших напрямків — і на власній території, і на тимчасово окупованих територіях України.
Українські військові зазначають, що навіть попри наявність у московському регіоні понад сотні зенітних комплексів і близько пів сотні мобільних систем “Панцир”, застаріла радянська архітектура протиповітряної оборони виявилася неготовою до масованих нальотів і тактики застосування “роїв” далекобійних безпілотників. CBS News нещодавно повідомило з посиланням на офіційні українські джерела, що Росія відчуває нестачу ракет ППО С-300, оскільки західні санкції обмежили доступ до ключових компонентів.
Для прикриття Московського НПЗ навколо підприємства розгорнули одразу кілька комплексів “Панцир”. Щонайменше три установки різних модифікацій розмістили на відстані близько 300 метрів одна від одної. Їх встановили на підвищеннях, зокрема на естакадах з’їздів із МКАД, менш ніж за кілометр від заводу. Загалом у безпосередній близькості до підприємства зараз фіксують щонайменше чотири “Панцирі”.
За підрахунками Defense Express, під час атаки на НПЗ у Капотні дрони пройшли повз щонайменше п’ять комплексів “Панцирь”, які були встановлені на вежах або інших підвищеннях. Від місця удару до Кремля — лише 15-18 км. Московський НПЗ переробляє близько 11 млн тонн нафти на рік і забезпечує близько 50% потреб столиці у дизелі. Наслідки ударів по цьому об’єкту вже помітні: атаки на НПЗ Капотня порушили ритм постачання пального до столиці та сколихнули Москву зсередини.
Аналітики пояснюють, чому удар безпосередньо по Керченському мосту зараз не вважається пріоритетом. Після трьох попередніх атак міст фактично втратив значення головного логістичного маршруту. Поромні переправи та траса “Новоросія”, які взяли на себе цю функцію, також уже були знищені. Водночас той факт, що Росія визначає Кримський міст другим пріоритетом після Москви, лише підтверджує загальну логіку: міст залишається під загрозою ударів, і Кремль це усвідомлює. Масовані атаки по кримській логістиці та ППО тривають уже кілька тижнів поспіль, а кожна нова хвиля дронів підриває здатність окупантів захищати сам міст.
