У Києві посилилася нова хвиля кримінальних справ проти найближчого оточення міського голови. Уже відомо про вручення підозри керівниці ключового земельного департаменту КМДА Валентині Пелих. Фігурантами проваджень також стали інші помітні представники мерії, які відповідають за потенційно корупціогенні сфери: інформатизацію, тепло, транспорт і підтримання водойм.
На тлі цих подій особливо помітною є майже повна відсутність публічної реакції з боку київської влади. Якщо раніше представники «київського клану» говорили про політичний тиск, а на підтримку місцевого самоврядування могла виступити Асоціація міст України, яку очолює сам Віталій Кличко, то тепер жодних заяв не лунає. Хоча рівень тиску, схоже, досяг максимуму.
Судячи з усього, Віталій Кличко не зміг домовитися з центральною владою, але водночас не має ресурсів для реального спротиву. У результаті перед ним постає перспектива втрати контролю над фінансовими потоками столиці, а разом із цим і реальної влади. Це вже прямо ставить під сумнів політичне майбутнє київського мера.
Окрім Валентини Пелих, підозри отримали колишній директор департаменту транспорту Руслан Кандибор, директор КП «Київшляхміст» Богдан Кобернюк, колишній керівник КП «Плесо» В’ячеслав Савицький, а також працівники КП «Київтелесервіс» та КП «Інформатика». Водночас перелік може бути неповним. Буквально напередодні Інформатор повідомляв, що столична поліція розслідує кримінальну справу, в якій фігурують управлінці «Київтеплоенерго», «Київводоканалу», «Київпастрансу» і навіть Муніципальної ритуальної служби.
Показово, що перед цим стало відомо і про підозру керівнику фіндепартаменту КМДА Володимиру Репіку. Саме він є головним розпорядником бюджетних коштів у місті, «казначеєм» і одним із найвпливовіших посадовців на Хрещатику, 36. Тобто правоохоронці завдають ударів по всіх напрямах, які формують прибутки для київської казни, а також, не виключено, «сірі», необліковані прибутки, і почали безпосередньо з того, хто ці потоки утримує.
На тлі цього масиву кримінальних справ складно не припускати політичного підґрунтя подій. Занадто багато столичних чиновників стали фігурантами кримінальних проваджень. Із 2019 року до початку 2025 року було відкрито понад 1400 кримінальних справ проти чиновників КМДА та працівників столичних комунальних підприємств, і лише дві завершилися винесенням вироку.
Новий і найгостріший етап боротьби розпочався навесні 2026 року. При цьому майже всі фігуранти й далі виконують свої службові обов’язки. Ніхто з них не отримав запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту, який міг би унеможливити подальшу роботу. Хоча йдеться про можливі порушення «в особливо великих розмірах» та ще й в умовах воєнного часу. І той факт, що контракти на мільярди гривень надалі підписують фігуранти кримінальних справ, схоже, не турбує ані столичного міського голову, ані центральну владу.
Окрему увагу привертають різноманітність приводів для відкриття кримінальних справ і великий часовий розкид епізодів, які вирішили досліджувати силовики: від подій 2018 року до 2025-го. Фактично об’єктом розслідування з перспективою кримінального переслідування може стати будь-який контракт за участю державних грошей. Однак під особливою увагою силовиків опинилися саме столичні чиновники.
Неофіційно джерела в столичній владі називають чотири причини.
У підсумку Віталій Кличко опинився на межі втрати реальної влади. Можна лише уявити, який обсяг інформації силовики отримали під час розслідування кримінальних справ проти керівників великих комунальних структур і департаментів КМДА, а також у якому статусі в цих матеріалах може фігурувати сам ексчемпіон світу з боксу.
Альтернативою повному розгрому дедалі виразніше виглядає перспектива переходу Києва до стану, в якому вже перебувають великі міста Південного Сходу України. Там місцеві військові адміністрації давно стали найвпливовішими структурами влади.
«Ми перебуваємо поза грою. Майже всі питання, пов’язані з фінансами, вирішуються у військовій адміністрації. Депутати реально можуть розпоряджатися лише невеликими коштами з фондів, виділених кожному на його округ. В іншому просто голосуємо, як скажуть старші товариші», — сумно констатував один із депутатів Дніпропетровської облради.
У випадку з Києвом таким «старшим товаришем» може стати або та ж військова адміністрація, але з іншим керівником, або новостворена структура. Чутки про нібито швидку зміну очільника КМВА активно поширюються столицею. Днями про це заявив нардеп Олексій Гончаренко. Ще раніше самому Тимурові Ткаченку довелося спростовувати власну відставку. Втім, це зовсім не означає, що йому вдасться втриматися в кріслі: він явно знизив політичну активність, яку бурхливо розпочав на зламі 2024 й 2025 років, а його роль нині зводиться до звичайного статиста.
Нагадаємо, ще в січні 2026 року Інформатор писав, що міському голові Києва нібито готують повідомлення про підозру. Якщо це станеться, на Віталія Кличка може чекати «чернігівський» сценарій — із відстороненням від посади та заміною на повноцінного керуючого містом із військової адміністрації. Провина, яку, буцімто, хочуть покласти на мера Києва, полягає у провалі підготовки міської критичної інфраструктури до ворожих атак.
Останнє потужне загострення у відносинах між Кличком і Тимуром Ткаченком датується ще жовтнем 2025-го. Тоді приводом стали пошкодження енергетичної інфраструктури під час ворожого нападу. Якщо спростити суть дискусії, то йшлося про те, чи лежить провина за те, що сталося, саме на міській владі, чи її слід розподіляти між усіма рівнями влади, включно з «центральною», а також із командуванням ЗСУ.
