22 червня Повітряні сили України завдали удару по Воронезькому заводу напівпровідникових приладів, який виробляв електронні компоненти для ракет “Іскандер” та Х-101. Сили оборони системно атакують російські підприємства мікроелектроніки: кількома місяцями раніше ракети Storm Shadow зруйнували аналогічний завод у Брянську. Цього разу Генштаб не уточнив тип ракет, і саме це стало підставою для припущень про можливе застосування нової зброї.
Авіаексперт, офіцер Повітряних сил у резерві та директор з розвитку оборонного підприємства Анатолій Храпчинський в ефірі телеканалу 24 Канал заявив, що для удару могли використати іноземне озброєння, зокрема ракети AGM-158 JASSM. За його словами, з 2024 року діє розгорнута програма модернізації окремих видів американського озброєння для застосування в Україні. У період очікування на F-16 Україна особливо потребувала ракети JASSM, адже вона здатна діяти на дальності від 600 до 900 кілометрів, що дає змогу уражати важливі цілі на території Росії.
Як заявив Анатолій Храпчинський, програма модернізації іноземних видів озброєння перебуває на фінішній прямій, а перші випробування вже відбулися. Це мало забезпечити використання таких ракет із літаків F-16 або з покращених пілонів старого радянського зразка авіації, яку експлуатує Україна. Також він нагадав про заяви щодо застосування цього озброєння по тимчасово окупованій території України, тобто тестування вже пройшло.
Серед основних версій аналітики називають і британсько-французькі крилаті ракети Storm Shadow. Водночас у Defense Express звернули увагу, що в разі використання Storm Shadow Генеральний штаб зазвичай прямо про це повідомляє. Оскільки цього разу засіб ураження не назвали, це, як зазначають аналітики, “надихає на думку, що були використані якісь інші засоби, які наявні на озброєнні, та наразі офіційно не оголошуються”.
Також аналітики припустили, що Україна могла отримати AGM-188A Rusty Dagger від компанії Zone 5 Technologies, створену за програмою ERAM. Максимальна дальність цієї ракети перевищує 930 км, тож ціль у Воронежі, розташована приблизно за 180 км від державного кордону України, є досяжною.
У Генштабі ЗСУ підтвердили, що 22 червня було результативне влучання по заводу, який виробляє електроніку для ракет “Іскандер” та Х-101. По ворожому об’єкту застосували високоточні крилаті ракети повітряного базування. Авіаексперт зафіксував три прильоти у дві будівлі, що спричинило значні наслідки.
Підприємство випускало транзисторні збірки та матриці для блоків крилатих ракет Х-101, напівпровідникові матриці для бортових цифрових обчислювальних машин “Заря-61М” у складі ракет 9М727 комплексу “Іскандер-К”, а також діоди й транзисторні збірки для телевізійних каналів бойових машин зенітного ракетно-гарматного комплексу “Панцир-С1”. Завод перебуває під санкціями США, ЄС, Великої Британії, Канади, Японії, Австралії, України та низки інших держав.
Військовослужбовець ЗСУ та політолог Кирило Сазонов наголосив, що це був чудовий удар Повітряних сил, оскільки атаку не супроводжували ані хвиля безпілотників, ані дрони-оманки для перевантаження російського ППО. Саме тому для росіян вона стала повною несподіванкою.
Супутникові знімки Planet Labs від 23 червня зафіксували наслідки удару по АТ “Воронезький завод напівпровідникових приладів – Збірка”. Порівняння фото до і після атаки свідчить про серйозні пошкодження виробничої інфраструктури підприємства.
Ураження окремих цехів призвело до зупинки заводу. Росіяни намагатимуться відновити його дуже швидко, ймовірно, впродовж кількох тижнів. Однак, як наголосив генерал-лейтенант у відставці, військовий експерт Ігор Романенко, питання в тому, чи дадуть їм це зробити Сили оборони, адже розвідка працює. “Важливо підтримувати неробочий стан цього підприємства надалі”, – наголосив Ігор Романенко.
За словами військового аналітика Олександра Мусієнка, Сили оборони застосували високоточні ракети повітряного базування. Під час атаки російська ППО діяла, але спрацювала погано. Кількість запущених ракет була невеликою, однак ефективність влучань сягнула 70-80%. Більшість випущеного влучила точно в ціль.
Удар по Воронежу став не першим у серії атак на підприємства мікроелектроніки. Раніше українські сили вдарили по стратегічному оборонному підприємству в Брянську, використавши крилаті ракети Storm Shadow. За інформацією OSINT-аналітиків, сім ракет уразили виробничі цехи заводу “Кремній Ел”. Цю атаку назвали однією з найточніших операцій по об’єктах оборонної індустрії РФ у глибокому тилу. Продукція таких підприємств фактично є “мозком” сучасної зброї, адже ці компоненти застосовують у ракетних комплексах “Іскандер”, системах ППО С-300 і С-400, комплексах “Панцир” та інших видах озброєння.
Лише протягом березня 2026 року Сили оборони провели масштабні удари по підприємствах оборонної промисловості РФ, зокрема по п’яти стратегічних заводах і десяти об’єктах нафтопереробки. За оцінками фахівців, це одна з найбільших кампаній глибокого ураження за весь час повномасштабної війни. Як заявив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, унаслідок таких атак Росія вже зазнала втрат на близько 25,5 мільярда доларів.
