Слідчий суддя Новобузького районного суду Миколаївської області зобов’язав поліцію Баштанського РВП внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань у справі про шахрайство. До цього жінка понад два місяці не могла домогтися розгляду своєї заяви. За її даними, зловмисники перехопили OTP-коди через номер мобільного телефону Київстар і списали з кредитного ліміту в Сенс Банку понад 36 тисяч гривень. Поліція не відкривала провадження, посилаючись на те, що заявниця перебуває за кордоном і «відібрати письмову заяву не представилось можливим».
Ухвалу від 17 червня 2026 року оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Із матеріалів справи випливає, що 27 березня 2026 року потерпіла подала звернення до Департаменту кіберполіції через сервіс ticket.cyberpolice.gov.ua. Заяву зареєстрували під номером 479304, після чого її передали до віддіення поліції № 1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області. Жінка проживає в Польщі з квітня 2022 року через повномасштабне вторгнення і жодних розпоряджень щодо кредитного ліміту не надавала.
Окрім кредитного ліміту Сенс Банку на суму 36 421,35 гривні, шахраї намагалися отримати кошти на сайтах мікрокредитування «Швидко гроші» та Moneyveo. Також на сайті Kasta+ вони оформили кредитний ліміт ще на 20 000 гривень. Схема полягала в перехопленні OTP-кодів: фінансовий номер телефону жертви на «Київстарі», ймовірно, після вивільнення від оператора перереєстрували на іншу особу. Саме це, за версією заявниці, дало доступ до підтвердження банківських операцій.
14 травня 2026 року адвокат потерпілої звернулася до відділення поліції із запитом про стан провадження. У відповіді правоохоронці визнали, що перевірку не провели, а відомості до ЄРДР не внесли. Це створило проблему і у відносинах із банком: Сенс Банк вимагав офіційне підтвердження відкриття кримінального провадження для анулювання шахрайської заборгованості.
Поліцейський пояснював відмову тим, що заявниця перебуває за межами України, тому особисто опитати її не вдалося. Слідчий суддя визнав таку позицію безпідставною. Суд зазначив: якщо у заяві наведено обставини, які можуть свідчити про вчинення злочину, перевірка має відбуватися лише в межах відкритого кримінального провадження, тобто після внесення відомостей до ЄРДР. Лише після цього, якщо слідчий встановить відсутність складу злочину, він може винести постанову про закриття провадження відповідно до статті 284 КПК.
Окремо суд наголосив, що розгляд заяви про злочин у порядку Закону «Про звернення громадян» є незаконним. КПК є спеціальним законом, а підзаконні накази МВС не можуть підміняти його положення. Відмову оформили листом-відповіддю на адвокатський запит, тобто у формі, яка позбавляє заявника можливості оскаржити процесуальне рішення. Частина 1 статті 214 КПК зобов’язує слідчого внести відомості до ЄРДР невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви. Цю вимогу виконано не було.
За результатами розгляду скарги слідчий суддя частково її задовольнив і зобов’язав відповідальних осіб відділення поліції № 1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР за ознаками. Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п’яти днів.
В Україні шахраї часто видають себе за працівників банків і повідомляють, що старий застосунок більше не працює. Після цього вони надсилають фішингові посилання нібито з офіційного чат-бота та отримують авторизаційні дані клієнтів, що дає змогу викрадати кошти. У справі з Новим Бугом використовували складнішу схему: зловмисники перехопили контроль над фінансовим номером телефону через його перереєстрацію на іншу особу. Отримавши доступ до номера, вони входять в онлайн-банкінг та інші сервіси, прив’язані до телефону.
Далі застосовується стандартний механізм — відновлення паролів і доступ до грошей. Щоб знизити ризики, найнадійнішим варіантом називають підключення контрактного обслуговування у мобільного оператора. У такому разі SIM-карта прив’язується до паспорта, і перевипустити її без участі власника значно складніше.
Історія заявниці з Миколаївської області показує ще одну проблему: навіть після звернення до поліції потерпілий від шахрайства може залишитися без процесуального захисту. Водночас банк не скасовує шахрайський кредитний борг без офіційного підтвердження з ЄРДР, а поліція може тривалий час не відкривати провадження.
