У гамбурзькому районі Вінтерхуде вранці близько 200 поліцейських провели масштабні перевірки в гуртожитках для біженців. Серед об’єктів був і так званий “Українській дім”. Правоохоронці перекрили всі входи й виходи та обстежували будівлю поверх за поверхом. Ця операція стала однією з найбільших подібних у місті.
Про перебіг рейду повідомляє Bild. Разом із поліцією в операції брали участь працівники Сімейної каси Федерального агентства праці Німеччини. За списками вони звіряли, чи дійсно зареєстровані в гуртожитку особи фактично там проживають. До операції також залучили поліцейський спецпідрозділ BFE — підрозділ із забезпечення доказів і затримання. Працювали і кінологи.
У центрі уваги правоохоронців опинилися близько 150 підозрілих випадків, пов’язаних із можливим незаконним отриманням дитячої допомоги. У гуртожитку площею близько 32 000 квадратних метрів і заввишки чотири поверхи зареєстровано майже 1 000 мешканців. Водночас заклад розрахований на понад 1 500 місць.
Поштовхом до перевірок стали рішення Конференції міністрів внутрішніх справ Німеччини, ухвалені навесні у Гамбурзі. Тоді представники федерального уряду та земель погодили широкі заходи проти організованих зловживань системою соціальних виплат. Зокрема йшлося про схеми, за яких людей реєструють за фіктивними адресами або в так званих “брудних” нерухомостях для незаконного отримання допомоги.
Акція в Гамбурзі не є поодинокою. У Німеччині вже тривалий час обговорюють зловживання системою соціального забезпечення з боку мігрантів, зокрема й тих, хто має статус тимчасового захисту. Якщо соціальна служба встановлює, що отримувач допомоги має додатковий дохід або приховує інформацію, виплати не лише скасовують, а й вимагають повернути всі вже отримані кошти. Такі дії можуть кваліфікувати як шахрайство, що загрожує навіть позбавленням волі.
Саме Німеччина залишається країною з найбільшою кількістю зареєстрованих українських біженців серед держав Євросоюзу. Станом на початок лютого 2026 року там зафіксували майже 1,2 млн громадян України, які виїхали через повномасштабну війну. На щорічну соціальну підтримку українців Берлін витрачає близько 9-10 мільярдів євро. Це є однією з причин посилення контролю за цільовим використанням коштів.
У Німеччині українські біженці отримують допомогу по безробіттю Bürgergeld на рівні з громадянами країни. Нею користується приблизно 700 тисяч українців, із яких 480 тисяч — працездатного віку. Із зростанням кількості отримувачів умови для українських біженців у Німеччині поступово змінюються: влада посилює вимоги до зайнятості та перевірки доходів. Рівень працевлаштування серед цих людей становить лише 19%. Крім того, міністр праці ФРН анонсував можливе часткове скасування допомоги для тих, хто без поважної причини відмовляється від роботи.
У Берліні дедалі частіше лунають заклики зробити правила щодо мігрантів жорсткішими. Зокрема, глава МВС ФРН Александер Добріндт заявив, що соціальні виплати стали для українців у Німеччині “гальмом до працевлаштування” та “міцно прив’язують багатьох людей до соціальної допомоги”. З 1 липня 2026 року в Німеччині почне діяти нова система базової допомоги, яка замінить Bürgergeld. Реформа зосереджена на негайному працевлаштуванні та передбачає жорсткий контроль над майном і банківськими рахунками заявників.
