Підполковника Юрія Гаркавого, командира 425-го окремого штурмового полку “Скеля”, відсторонили від виконання обов’язків на період перевірок щодо можливих катувань і загибелі військовослужбовців. Про це 24 червня повідомили у Генеральному штабі ЗСУ.
Резонанс навколо полку виник після масштабного журналістського розслідування, у якому зафіксували щонайменше 26 небойових загибелей новобранців за останні пів року. Нині у підрозділі тривають ретельні перевірки: там працюють представники правоохоронних органів, а Державне бюро розслідувань веде досудове розслідування за фактами можливих неправомірних дій щодо військовослужбовців.
Окрім ДБР, у полку почала роботу спеціальна комісія, яку особисто призначив головнокомандувач ЗСУ. Досудове розслідування ДБР стартувало 24 червня. Того ж дня уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що перевіряє інформацію про можливі катування у 425-му ОШП. Після робочої наради з головнокомандувачем Олександром Сирським Офіс Уповноваженого Верховної Ради з прав людини розпочав перевірку відомостей про ймовірні серйозні порушення прав військовослужбовців у “Скелі”. Лубінець наголосив, що йдеться про повідомлення щодо можливого застосування тортур, облаштування місць несвободи та випадків доведення військових до самогубств.
Військова омбудсманка Ольга Решетилова запропонувала реорганізувати полк, розділивши його на окремі підрозділи. За її словами, управляти такою кількістю особового складу в межах штату полку просто нереально.
Юрій Гаркавий, позивний “Скала”, є Героєм України та повним кавалером ордена Богдана Хмельницького. 425-й окремий штурмовий полк “Скеля” створили у 2022 році як окремий батальйон розвідки, а назву він отримав від позивного командира. До 2025 року це був окремий штурмовий батальйон, а згодом — ОШП “Скеля”. Нині це найбільший штурмовий полк у ЗСУ. Неофіційно його називають “полком Сирського”, оскільки він не входить до жодного корпусу й напряму підпорядковується вищому командуванню.
За період з кінця осені 2025-го до весни 2026-го журналісти зібрали дані про 26 смертей серед новобранців “Скелі”. Йдеться переважно про здорових молодих чоловіків без залежностей чи важких захворювань. Більшість із них померла від пневмонії, однак майже всі родичі заявляють про несвоєчасне надання медичної допомоги.
Мобілізовані, яким вдалося втекти зі “Скелі”, описують поводження, схоже на катування. За їхніми словами, людей замотували скотчем і кидали у карцер, приковували кайданками один до одного, прив’язували до автомобілів і тягли по землі, а також стріляли бойовими набоями. За кількістю звернень до Офісу військового омбудсмана “Скеля” посідає перше місце серед усіх підрозділів: на неї припадає 5,1% із понад дев’яти тисяч скарг.
У 425-му ОШП “Скеля” у відповідь на розслідування заявили, що частину описаних проблем виправили ще кілька місяців тому, і запевнили в готовності до перевірки всіх порушених питань. Сухопутні війська наголосили, що жодна бойова необхідність, інтенсивність підготовки чи репутація бойового підрозділу не можуть бути виправданням приниження, насильства, неналежного поводження або байдужості до життя і здоров’я військовослужбовців.
Народна депутатка Мар’яна Безугла ще у квітні 2026 року публікувала матеріали про побиття та загибель мобілізованих. Вона також стверджувала, що командування вимагало видалити ці дописи. У своїх заявах Безугла писала про постійні знущання з особового складу та критикувала головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського.
У травні 2026 року “Суспільне” оприлюднило матеріал про загибель щонайменше п’ятьох військових з Івано-Франківщини. Вони померли через кілька тижнів або днів після прибуття до підрозділу. Офіційно причиною смерті назвали хвороби серця та легень, однак родичі повідомляли про сліди побоїв на тілах.
Офіс військового омбудсмана дізнався про факти насильства в “Скелі” ще рік тому. Тоді, за словами Ольги Решетилової, вона особисто вивозила звідти побитих людей. Вона також зазначала, що скандал тоді дійшов до головкома і президента, після чого полк почав взаємодіяти. Єдиним відомим випадком реального покарання залишається справа сержанта Кучера. Решта звинувачень у катуваннях і смертях досі розслідуються або залишаються без реакції.
До ситуації зі “Скелею” вже долучилися ДБР, поліція, військова прокуратура та Офіс військового омбудсмена. Перший заступник омбудсмена Руслан Циганков підтвердив, що частка небойових смертей у “Скелі” пропорційно вища, ніж в інших частинах. Скандал навколо полку став частиною ширшої проблеми реагування командування на звинувачення у порушеннях прав військовослужбовців.
Речник полку підтвердив 26 смертей, але заперечив звинувачення у систематичних катуваннях. За його словами, полк не проводить мобілізацію самостійно, а отримує призовників лише з позитивними висновками ВЛК.
Порушення прав військових фіксують не лише у “Скелі”. На Одещині дев’ятьох осіб заарештували у справі про систематичне катування чоловіків у районному ТЦК та СП. Слідство встановило, що задля покращення статистики мобілізації посадовці разом із “активістами” силоміць утримували людей і застосовували до них фізичне насильство. Суд обрав усім фігурантам тримання під вартою без права на заставу.
Від початку 2026 року до офісу омбудсмена надійшло понад 3000 скарг щодо дій територіальних центрів комплектування. Масштаб проблем із катуваннями у системі комплектування свідчить, що справа “Скелі” не є поодиноким випадком, а вказує на системні збої у поводженні з мобілізованими.
