У Брюсселі розглядають нестандартний підхід до вступу України до Євросоюзу. Йдеться про модель, за якою країна могла б отримати частину прав держави-члена ще до виконання всіх умов реформ. Саме на тлі пошуку способів прискорити євроінтеграцію відкриття переговорних кластерів для України набуло нового темпу. Цю концепцію неофіційно називають “зворотним розширенням”, і вона активно обговорюється серед посадовців ЄС.
Як пише Politico з посиланням на кількох дипломатів та чиновників ЄС, Єврокомісія готує спеціальний план, який може надати Україні форму часткового членства вже найближчим часом. У разі його ухвалення це означатиме суттєву зміну підходу до надання статусу членства: Україна могла б отримати його до завершення всіх реформ, необхідних для повного доступу до привілеїв членства. Саме цю модель дипломати і описують як “зворотне розширення”.
За задумом Єврокомісії, йдеться про формат “членства-лайт”, коли Україна спершу приєднується до блоку, а потім поступово отримує права та обов’язки. Неформальну підтримку такому підходу висловив президент Франції Еммануель Макрон. Модель передбачає для України де-факто місце за столом ЄС і часткові повноваження в ухваленні рішень ще до 2027 року, навіть якщо всі 35 переговорних глав не будуть закриті.
У Брюсселі вважають таку ідею привабливою, оскільки вона дала б Києву додатковий час для завершення реформ демократичних інституцій, судової системи та політичних структур. Водночас це зменшує ризик того, що Україна відмовиться від євроінтеграційних прагнень і відвернеться від Заходу.
Щоб зменшити внутрішній спротив, Єврокомісія та данське головування в ЄС обрали курс на “фронтлоудинг”. Це означає просування технічних реформ і контроль за їх виконанням так, ніби офіційні переговори про вступ уже тривають, ще до досягнення одностайності. Під час нещодавньої неформальної зустрічі міністрів ЄС у Львові з віцепрем’єром України вони підтримали десятипунктовий план реформ на поточний рік. Основна увага в ньому зосереджена на посиленні роботи в межах “Кластера 1 – Основи”.
Цей план також має допомогти реалізувати заявлену Україною ціль — приєднатися до ЄС до 2027 року як частини потенційної мирної угоди з Кремлем. Зеленський заявив, що “технічно ми будемо готові у 2027 році”.
Єврокомісія просуває ідею “поступової інтеграції” як інструмент збереження динаміки розширення. Водночас критики попереджають, що такий підхід може надовго залишити країни-кандидати в невизначеному становищі, якщо його почнуть сприймати як альтернативу повному членству. Для України в Брюсселі розглядають особливі формати поетапного надання прав члена блоку, серед яких “попередній захист” і поступове відкриття ринків ще до остаточного вступу.
Зеленський відкрито назвав 2027 рік стратегічною метою та гарантією безпеки континенту. Однак у Польщі та Німеччині до таких строків ставляться скептично. Канцлер Фрідріх Мерц виключив можливість приєднання з 1 січня 2027 року через процедурні вимоги, а президент Польщі Кароль Навроцький охарактеризував таку перспективу як “малодосяжну”.
У коментарях Politico чиновники ЄС наголошують, що жодних “коротких шляхів” у питанні реформ не буде. За їхніми словами, переваги членства в ЄС можливі лише тоді, коли країна проходить “трансформацію через процес розширення”. Щоб обійти спротив Угорщини, у ЄС спершу планують дочекатися результатів парламентських виборів в Угорщині. Після цього, якщо буде потреба, можуть звернутися до США з проханням вплинути на Орбана або навіть позбавити Угорщину права голосу.
Як писав Інформатор, Польща тривалий час вважалася одним із головних прихильників вступу України до ЄС, але останнім часом ситуація стала складнішою. За словами польського депутата, євроінтеграція України викликає спротив у Польщі з економічних причин: фермери та бізнес у Варшаві остерігаються конкуренції з боку дешевшої української продукції. Польська сторона загалом не заперечує проти євроінтеграції України, але наполягає на захисних механізмах, які могли б пом’якшити вплив на польську економіку. Це ускладнює формування єдиної позиції ЄС і додає Брюсселю аргументів на користь поступової, а не блискавичної інтеграції.
Посол ЄС в Україні вважає, що реалістичні строки приєднання України до ЄС є значно пізнішими, ніж 2027 рік, на якому наполягає Зеленський. За цією оцінкою, темп визначається насамперед прогресом реформ, а не політичними бажаннями.
