Сьогодні кіберзлочинці дедалі рідше намагаються технічно зламати систему. Натомість вони змушують користувачів власноруч передавати паролі та коди підтвердження. Для цього шахраї шукають жертв у соцмережах і месенджерах, видаючи себе за офіційні служби та популярні сервіси. Соціальна інженерія стала їхнім основним інструментом: зловмисники тиснуть на емоції та навмисно сіють паніку. Через це навіть найскладніший пароль не захистить, якщо людина сама віддасть його хакеру.
Однією з найпоширеніших помилок залишається використання одного й того самого пароля для всіх сервісів. Якщо злочинцям вдасться отримати доступ навіть до невеликого інтернет-магазину чи форуму, де ви колись реєструвалися, ці самі дані вони одразу перевірять у соцмережах, пошті та банківських застосунках. За такого сценарію злам другорядного ресурсу може обернутися втратою доступу до всього цифрового життя. Про чинні схеми викрадення облікових даних попередила Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації.
Фішинг уже давно не обмежується електронною поштою. Шахраї запускають фейкові акаунти та чат-боти у Telegram, Viber і WhatsApp, маскуючи їх під відомі сервіси. Одна з типових схем — дзвінок нібито від “служби безпеки банку” або “держоргану” з попередженням про критичну загрозу для коштів. Користуючись панікою та браком часу, зловмисники вимагають продиктувати пароль або код із SMS.
У червні 2026 року Національна команда реагування на комп’ютерні надзвичайні події України CERT-UA виявила новий тип атаки. Зловмисники запустили Telegram-бот, який нібито дає змогу перевірити штрафи за порушення ПДР. Після запуску користувачеві пропонують “підтвердити акаунт” і ввести одноразовий код авторизації від самого Telegram, а потім — пароль двофакторної автентифікації. Коли шахраї отримують обидва коди, вони повністю перехоплюють акаунт жертви.
Ще одна небезпека — фальшиві сторінки поштових сервісів. Фішингове посилання можуть приховати в прикріпленому PDF-документі або вставити прямо в лист. Після переходу користувача перенаправляють на сторінку, яка зовні повністю імітує інтерфейс поштового сервісу. Щойно людина вводить логін і пароль, ці дані одразу опиняються у зловмисників. Особливо ризикують працівники держорганів і військовослужбовці, які одночасно користуються публічною та корпоративною поштою.
Фахівці Держспецзв’язку підготували конкретні правила кібергігієни. Дотримання таких порад суттєво зменшує ризик втратити доступ до акаунтів.
Телефонне шахрайство від імені банків і державних установ залишається поширеною тактикою. Її основа — довіра до знайомих номерів і офіційної манери спілкування, що й спонукає людей виконувати вказівки зловмисників. Окремо фіксуються випадки дзвінків із підроблених стаціонарних номерів.
Ще один напрямок атак — маскування під відомі бренди та торгові майданчики. Зафіксовано випадки, коли злочинці представлялися менеджерами Rozetka, щоб виманювати у покупців гроші та персональні дані. Ця схема лише підтверджує загальну тенденцію: шахраї паразитують на довірі до відомих компаній, тому критичне мислення залишається найнадійнішим захистом.
