Росія більше не може керувати шахедами в режимі реального часу над західними регіонами України після вимкнення в Білорусі мережі ретрансляторів сигналу. 24 червня президент Володимир Зеленський підтвердив, що роботу цих об’єктів припинено. За його словами, це було однією з вимог до Олександра Лукашенка. Водночас атаки на Україну не припиняться, однак їхній формат помітно зміниться. Про це розповів радник міністра оборони Сергій “Флеш” Бескрестнов.
Як пояснює Суспільне в інтерв’ю з Бескрестновим, кілька років тому російські війська почали оснащувати шахеди радіомодемами зв’язку. Завдяки цьому вони могли отримувати відео з камери дрона та керувати ним, як FPV-апаратом, по радіоканалу з території Росії. Пункти ретрансляції сигналу працювали також на окупованих територіях Донеччини, Луганщини та в Криму. Однак для Львова, Ковеля та інших міст Заходу України цього покриття було недостатньо. Саме тому в Білорусі розгорнули чотири вежі з ретрансляторами, кожна з яких забезпечувала керування шахедом на відстані до 200 кілометрів.
Бескрестнов наголосив, що після цього не буде онлайн-атак на локомотиви потягів і позиції ППО, адже для цього потрібні mesh-мережа та радіоканал керування. Після вимкнення ретрансляторів у Білорусі таких можливостей більше немає. Також росіяни втратили здатність шукати “коридори” без українських перехоплювачів. Раніше для цього на дрони встановлювали камеру, спрямовану вгору: якщо перехоплювачів не було видно, коридор вважали відкритим для атаки.
Вимкнення чотирьох білоруських веж означає, що Захід України більше не буде пріоритетною зоною онлайн-наведення. Шахеди, які прямуватимуть туди, вже не зможуть змінювати маршрут у реальному часі, а летітимуть лише за заздалегідь заданими GPS-координатами. Через це точність ударів по рухомих або прихованих цілях суттєво знижується.
Не менш важливим наслідком стала втрата розвідувальної функції. Ці мережі росіяни використовували не тільки для ударів, а й для пошуку об’єктів критичної інфраструктури та позицій протиповітряної оборони. Без ретрансляторів у Білорусі вони втрачають “очі” над західними областями та змушені спиратися на статичні дані, які швидко втрачають актуальність.
Рішення Лукашенка вимкнути ретранслятори пов’язують із ширшим контекстом відносин Мінська та Москви. За оцінкою Інституту вивчення війни, Лукашенко чинить опір спробам Кремля повністю втягнути Білорусь у війну проти України. Мінськ намагається зберегти певну дистанцію від прямої участі в бойових діях, балансуючи між союзом з Росією та уникненням наслідків для режиму. Вимкнення ретрансляторів стало одним із сигналів того, що Лукашенко готовий до окремих поступок, аби не посилювати напруження.
Попри це, українське командування не виключає загрози наземного нападу з півночі. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що армії потрібні нові бригади через небезпеку з боку Білорусі. Білоруський напрямок і надалі залишається одним із ключових у плануванні оборони, незалежно від того, в якому стані перебуває ретрансляторна мережа. Тому вимкнення об’єктів ретрансляції, попри його значення, є лише одним елементом у складному балансі загроз на цій ділянці кордону.
