Голова Комітету з європейських справ Бундестагу Антон Гофрайтер розкритикував намір Єврокомісії обмежити тимчасовий захист для українських чоловіків призовного віку. ЄС пропонує подовжити дію цього механізму для українців до 2028 року, але не поширювати його на тих, хто підпадає під мобілізацію на батьківщині. Головна суперечність полягає в тому, чи можна відмовляти в захисті людині, яка не хоче брати участь у війні через власні переконання.
Як пише ntv, Антон Гофрайтер наголосив, що ніхто не повинен бути змушений брати зброю до рук, якщо це суперечить його совісті.
Плани Єврокомісії передбачають, що українські чоловіки призовного віку, які нещодавно прибули до ЄС, мають звертатися по притулок замість автоматичного отримання тимчасового захисту.
26 червня єврокомісар з питань внутрішніх справ Магнус Бруннер представив нову ініціативу: продовжити тимчасовий захист для українців до 4 березня 2028 року, але відмовляти в ньому тим, хто є військовозобов’язаним і не має права легально виїжджати з України.
Водночас ці обмеження не стосуватимуться чоловіків, які отримали тимчасовий захист ще до набрання чинності новими правилами. В Україні заборонено виїзд чоловікам віком від 25 до 60 років, які досягли призовного віку, а також чоловікам від 23 до 25 років, які перебувають у списку військового резерву.
Євросоюз має намір ухвалити рішення щодо статусу українських біженців у липні 2026 року, а якщо цього не станеться, тоді у вересні. Відповідно до процедури, проєкт змін до директиви повинна схвалити Рада ЄС. Для цього необхідна кваліфікована більшість голосів держав-членів.
Директива про тимчасовий захист, яку ввели в дію у березні 2022 року, дала мільйонам українців у ЄС доступ до низки прав і водночас не перевантажила систему надання притулку. Спочатку цей механізм розглядали як короткостроковий надзвичайний захід, однак його дію неодноразово продовжували. Зараз він поширюється більш ніж на чотири мільйони осіб.
Комісар Ради Європи Майкл О’Флаерті заявив, що обмеження для чоловіків призовного віку можуть суперечити зобов’язанням у сфері прав людини. Він визнав право України на мобілізацію, але підкреслив, що це не означає автоматичної відмови українським чоловікам у захисті з боку інших держав.
Станом на березень 2026 року тимчасовий захист у країнах ЄС мали 4,33 мільйона українців. Найбільше таких осіб було в Німеччині — 1,27 мільйона, Польщі — 961 405, Чехії — 379 820. Водночас українці становили понад 98% усіх отримувачів тимчасового захисту в Євросоюзі. Серед них 43,3% — жінки, 30,1% — діти, 26,6% — чоловіки.
Як писав Інформатор, міністерка юстиції Німеччини Штефані Губіґ заявляла, що захист ЄС для громадян України не повинен поширюватися на чоловіків призовного віку.
Тим часом уряд Данії змінив правила надання тимчасового захисту: військовозобов’язані чоловіки віком від 23 до 60 років, які не мають законного звільнення від служби, відтепер позбавлені права на статус біженця в країні.
