Єврокомісія офіційно запропонувала продовжити тимчасовий захист для українських біженців до березня 2028 року, але це рішення стосуватиметься не всіх. Обмеження поширюється не лише на чоловіків призовного віку, а на всіх військовозобов’язаних, яким заборонено виїжджати з України.
Рада Європи вже закликала держави-члени не підтримувати цю ініціативу, посилаючись на ризики для прав людини. Голосування щодо цього рішення країни ЄС можуть провести вже найближчими тижнями або у вересні.
Головний нюанс полягає в тому, що підставою для відмови є не стать, а наявність військового обов’язку. Саме таку деталь і реакцію на неї описує ТСН у своєму матеріалі. Це означає, що жінки-медсестри, які проходять службу і не звільнені з армії, також не зможуть претендувати на тимчасовий прихисток у ЄС.
Водночас українці, які вже отримали захист і перебувають у Євросоюзі, його не втратять. Запропоновані зміни стосуються лише новоприбулих.
Єврокомісар з міграції Магнус Бруннер пояснив логіку пропозиції. У Єврокомісії наголошують, що механізм тимчасового захисту прямо дозволяє виключати з нього окремі групи. Відомості про наявність військового зобов’язання в конкретної особи європейські структури перевірятимуть безпосередньо через українську владу.
У відомстві також відкидають закиди щодо дискримінації. Там підкреслюють, що виняток зроблено не за статевою ознакою, а виключно за критерієм наявності або відсутності військового обов’язку.
Рада Європи закликала країни ЄС не голосувати за ці обмеження. В офіційній заяві організації сказано: “Виключення цілої групи осіб на підставі статі та віку потребує обґрунтування відповідно до міжнародних стандартів недискримінації, зокрема статті 14 Європейської конвенції з прав людини.”
Комісар з прав людини Ради Європи Майкл О’Флаерті запропонував альтернативний підхід. Водночас навіть у разі відмови в тимчасовому захисті військовозобов’язані матимуть право подати індивідуальну заявку на статус біженця. Такі звернення держави-члени розглядатимуть окремо.
Крім того, Єврокомісія оголосила про запуск пілотного проєкту, який має сприяти поверненню українців на батьківщину. Він орієнтований на тих, хто вже планує повернутися або готовий зробити це за безпечних умов.
Єврокомісія офіційно запропонувала продовжити дію тимчасового захисту для українців ще на рік — до 4 березня 2028 року. Зараз під цим механізмом перебувають близько 4,4 мільйона українських громадян у країнах ЄС.
Найбільше українців із таким статусом перебуває в Німеччині, Польщі та Чехії. Саме ці держави найактивніше підтримують ідею запровадження обмежень для нових заявників.
Данія пішла ще далі і не чекала на рішення на рівні всього ЄС. Копенгаген уже заявив, що більше не надає захист українським чоловікам призовного віку від 23 до 60 років, які не звільнені від військової служби. Це стало першим прецедентом одностороннього обмеження захисту для українців у Європі.
