Колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба вважає, що питання застосування ядерної зброї проти України постане перед Володимиром Путіним лише в разі колапсу російського фронту, коли диктатор побачить реальну загрозу своєму режиму. Водночас, на переконання ексміністра, навіть у найкритичнішій ситуації Путіна мають стримати три вагомі чинники.
Кулеба наголосив, що не слід очікувати ядерного удару у відповідь на прильоти українських дронів чи ракет по Москві або Санкт-Петербурзі. Про це він сказав в інтерв’ю, яке опублікував YouTube-канал співрозмовника. За його оцінкою, реальний ядерний ризик виникає лише у сценарії краху режиму, але й тоді такий розвиток подій не є неминучим.
Першим аргументом проти застосування ядерної зброї Кулеба назвав відсутність гарантій капітуляції України. Якщо Росія піде на такий крок, а Україна не здасться, Москва втратить будь-який важіль тиску. На думку ексміністра, це не зупинить колапс режиму, а лише пришвидшить його.
Другим стримуючим чинником, за словами Кулеби, є позиція Китаю. Він пояснив, що держава, яка першою з часів Другої світової війни використає ядерну зброю в бойових умовах, фактично зруйнує глобальне табу на такі дії. Пекін, як зазначив ексміністр, комфортно почувається у керованому світі та має реальні важелі впливу на Москву, тому скаже тверде “ні” будь-якому ядерному сценарію.
Третьою причиною Кулеба назвав реакцію президента США Дональда Трампа. Він зауважив, що навіть попри те, що Трамп не є великим прихильником України, залишити без відповіді ядерний удар наддержави він не зможе.
Оцінка Кулеби є частиною ширшої дискусії про ядерне стримування, яка триває в експертних колах і серед військових аналітиків. Головний висновок ексміністра полягає в тому, що для Путіна ядерне питання пов’язане з виживанням режиму, а не є тактичним інструментом у поточній війні. Поки фронт утримується, а режим зберігає відносну стабільність, ядерний удар не входить у логіку рішень, які ухвалюють у Кремлі.
Водночас сам факт, що Путіна одночасно мають стримувати три незалежні чинники — відсутність воєнного ефекту, тиск Китаю і реакція США, — свідчить про крихкість цієї рівноваги. Якщо хоча б один із них перестане діяти, сценарій стане менш передбачуваним. Саме тому, підкреслює Кулеба, Захід повинен активно працювати над тим, щоб жоден із цих запобіжників не послабшав.
Ядерна риторика Москви, як зазначено в матеріалі, не зводиться лише до заяв. Росія розглядає і практичні кроки для розширення ядерного потенціалу. Зокрема, командувач Бундесверу попередив про плани розміщення Росією ядерної зброї на орбіті, що відкриє принципово новий вимір загрози. Такий крок суттєво змінить стратегічний баланс і потребуватиме від Заходу нових відповідей у сфері безпеки.
Паралельно тема ядерного удару по Україні активно звучить і в самій Росії. На путінському форумі в Санкт-Петербурзі лунали заяви про те, що РФ може застосувати ядерну зброю до 2036 року. Ці висловлювання, за змістом матеріалу, свідчать про зростаючу нормалізацію ядерних погроз у російському публічному дискурсі, саме від цього процесу і застерігає Кулеба.
