Батьки в Україні можуть врегулювати питання аліментів на дитину без звернення до суду — шляхом укладення нотаріально посвідченого договору. Існує два способи стягнення аліментів: добровільна домовленість між батьками та судовий процес. Договірний формат дає змогу самостійно визначити суму, строки та форму виплат без залучення судової системи. Усі умови фіксуються письмово та посвідчуються нотаріусом, що надає документу юридичну силу.
Як зазначає Міністерство юстиції України, розмір аліментів за договором не може бути меншим за 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. У 2026 році це щонайменше 1 408,50 грн для дітей до 6 років та 1 756 грн для дітей від 6 до 18 років. Сторони можуть визначити виплати як у частці від доходу платника, так і у фіксованій грошовій сумі, яка щорічно індексується.
Такий договір дозволяє гнучко врегулювати умови утримання дитини. Виплати можуть здійснюватися щомісяця, щоквартально або одноразово. Батьки також мають право передбачити участь у витратах на освіту, лікування чи відпочинок. Якщо це окремо визначено договором, за прострочення платежів нараховується пеня — 1% від суми несплачених аліментів за кожен день затримки. Строк дії договору сторони встановлюють самостійно: він може тривати до повноліття дитини або до іншої дати, погодженої між батьками.
Однією з ключових переваг такого механізму є можливість примусового виконання без суду. Якщо один із батьків припиняє виконувати зобов’язання, інший може звернутися до нотаріуса за виконавчим написом. Цей документ має силу виконавчого документа та дає змогу негайно розпочати стягнення заборгованості через виконавчу службу або приватного виконавця. Водночас виконавчий напис стосується лише простроченої заборгованості, а не майбутніх платежів.
Якщо батько або мати не виконують умови нотаріального договору, другий із батьків може звернутися до нотаріуса — того самого, який посвідчував договір, або будь-якого іншого. Виконавчий напис вчиняється за умови, що документи підтверджують безспірність заборгованості і з моменту виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Після цього з написом можна одразу звертатися до виконавчої служби для примусового стягнення коштів.
Договірний механізм суттєво відрізняється від судового. Він є швидшим, не потребує судових засідань і допомагає уникнути конфліктної атмосфери для дитини. Водночас умови договору не можуть суперечити нормам Сімейного кодексу України та порушувати права дитини. Якщо ж батьки не дійшли згоди, єдиним варіантом залишається суд, де аліменти присуджуються за рішенням у частці від доходу або у твердій грошовій сумі.
Законодавство України встановлює чіткі наслідки для тих, хто ухиляється від виплат. Аліменти як правова категорія — це не добровільна допомога, а обов’язок, закріплений Сімейним кодексом. Неплатники потрапляють до Єдиного реєстру боржників уже після трьох місяців прострочення, що автоматично тягне блокування рахунків, заборону укладати угоди та обмеження у праві виїзду за кордон. За борг понад шість місяців суд може призначити суспільно корисні роботи від 120 до 240 годин.
Окремо варто враховувати розмір виплат у 2026 році. Мінімальні суми на дитину прив’язані до прожиткового мінімуму відповідного віку, а максимальна сума при судовому стягненні обмежена десятьма прожитковими мінімумами на одну дитину. Водночас нотаріальний договір дає змогу сторонам за взаємною згодою встановити виплати у більшому розмірі, оскільки закон цього не забороняє. Саме тому договірний механізм вважається гнучкішим інструментом порівняно із судовим рішенням.
