Транспортний колапс у Севастополі через дефіцит пального – КиївМедіаHUB
— Авіація Автомобілі та транспорт Автомобілі та фінанси Автомобільна безпека Автомобільна промисловість

Транспортний колапс у Севастополі через дефіцит пального

В окупованому Севастополі пасажири вже кілька днів змушені буквально штурмувати небагаточисельний транспорт, який ще виходить на маршрути. У ніч проти 28 червня дрони також завдали удару по НПЗ на Кубані, що постачав пальне до окупованого Криму, тож наслідки, ймовірно, будуть ще відчутнішими.

Через відключення світла тролейбуси курсують лише епізодично. Частину автобусних маршрутів скасували, а інтервали руху суттєво збільшили. У підсумку транспортна система окупованого міста фактично опинилася в колапсі.

Про масштаби кризи свідчать конкретні дані. Як повідомляють Крим.Реалії з посиланням на проросійський портал Forpost, транспортним підприємствам виділяють лише чверть від реально необхідного обсягу палива. Водночас вартість пального давно вийшла за межі контрактних розрахунків.

Частина перевізників продовжує працювати завдяки власним убогим запасам і обмеженій допомозі від окупаційної адміністрації. Транспорт державного підприємства “Севелектроавтотранс”, який працює на газі, заправляють без черги. Натомість приватні перевізники змушені стояти в загальних чергах на АЗС разом із таксі та особистими автомобілями.

За повідомленням російського департаменту транспорту, 27 червня рух тролейбусів та автобусів “Севелектроавтотранс” нібито відбувався у звичайному режимі за розкладом вихідного дня. Водночас тимчасово призупинили роботу маршрутів №84, 113, 35 та 75.

Раніше окупаційний голова Севастополя Михайло Развожаєв заявив, що службовий і громадський транспорт заправлятимуть на АЗС у пріоритетному порядку, а автобуси й тролейбуси під час повітряних тривог робитимуть лише короткочасні зупинки, щоб охочі могли дістатися сховища. Катери та пороми під час тривог, за його словами, не курсуватимуть взагалі, оскільки рішення про перекриття рейду ухвалює Чорноморський флот, однак для пасажирів обіцяють компенсаційні маршрути.

Систематичні удари Сил оборони України по російській нафтовій інфраструктурі та логістиці суттєво посилилися з березня 2026 року. Це вже позначилося на доходах Росії від експорту енергоносіїв і спричинило дефіцит пального як у низці регіонів самої Росії, так і на тимчасово окупованих територіях. Севастополь у цій ситуації опинився в особливо вразливому становищі як місто з розгалуженою мережею громадського транспорту та значною кількістю військових об’єктів, що конкурують за пальне з цивільними перевізниками.

Удари по логістиці дали помітний ефект і поза транспортною сферою. Інститут вивчення війни у звіті за 27 червня зафіксував масовий виїзд з окупованого Криму: туристів, мешканців, російських військових і співробітників силових структур, пов’язаних із Чорноморським флотом, а також представників окупаційної адміністрації. На цьому тлі 26 червня Путін підписав указ про продовження заборони на нафтовий експорт за цінами G7 та ЄС до 31 грудня 2027 року.

Аналітики розцінили це як спробу сигналізувати про нібито байдужість Росії до західних санкцій, попри хронічні економічні труднощі. Видання Wall Street Journal зазначило, що Крим із цінного активу перетворюється для Путіна на тягар — вразливе місце, яке ставить під загрозу його здатність продовжувати війну.

Як писав Інформатор, Сакська теплоелектроцентраль в окупованому Криму цього ж дня опинилася під ударом українських сил. Також на півострові ввели надзвичайний стан.