Росія у власній війні втрачає людей значно швидше, ніж може поповнювати армію. Цьогоріч середньомісячні втрати російських військових перевищують 30 тисяч осіб убитими й важко пораненими, і щомісяця закривати цю нестачу новобранцями стає дедалі важче. Раніше НАТО оцінило загальні людські збитки Росії у понад 1,4 мільйона військових та назвало ці показники колосальними. Водночас Путін не демонструє готовності до компромісу.
Про це йдеться в аналізі Foreign Policy, автором якого є професор світової історії в Оксфордському університеті Пітер Франкопан. За його оцінкою, на одного українського військового Росія втрачає вісьмох убитими й важко пораненими. Таке співвідношення, на його думку, робить завдання з поповнення армії для Кремля критично складним.
Окрему увагу Франкопан звертає на дані з передової, які публікують самі російські воєнні блогери. Упродовж років більшість росіян підтримували вторгнення через пропаганду та через те, що війна майже не впливала на їхнє повсякденне життя. Тепер, однак, обставини змінилися, оскільки Україна перенесла війну на територію Росії. За оцінками Reuters, українські дрони вже скоротили потужності російської нафтопереробки на 700 тисяч барелів на день. На цьому тлі навіть російські блогери, яких названо останнім острівцем відносно вільного слова, почали відкрито висловлювати обурення.
Поряд із людськими втратами швидко погіршується і фінансове становище Росії. На початку цього року німецька розвідка повідомила, що військові витрати країни вже дорівнюють половині державного бюджету, а реальний показник перевищує той, який Кремль визнає публічно. Голова шведської військової розвідки Томас Нільссон заявив, що російська економіка “може рухатися лише в одному з двох напрямків: довготривалого занепаду або шоку”. За його словами, обидва варіанти ведуть до “катастрофи”.
Кризові явища помітні й у галузевих показниках. У першому кварталі обсяги житлового будівництва скоротилися на 40% порівняно з аналогічним кварталом минулого року. На стільки ж зменшився попит на комерційні складські приміщення, а кількість скасованих пасажирських рейсів з початку 2026 року зросла вчетверо. Щоб закривати бюджетні прогалини, влада використовує примусові “добровільні внески” від олігархів, які до кінця року можуть дати близько 4 мільярдів доларів. Цього місяця Кремль конфіскував активи засновника компанії Rusagro Вадима Мошковича на 7 мільярдів доларів, що стало тривожним сигналом для всього оточення Путіна.
У травні цього року російським фінансовим установам надали воєнізовані повноваження. Йдеться про право розміщувати на дахах глушилки та засоби протиповітряної оборони, а працівникам банків дозволили носити зброю для збиття дронів.
Оцінюючи дії Путіна, Франкопан проводить історичну паралель. На його думку, керівник РФ звертається до образу Петра I та інших царів, однак фактично діє як Микола II під час Першої світової війни: мікроменеджить війну, зникає з поля зору, а згодом виступає з дивними публічними заявами. Наприкінці травня міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров попередив держсекретаря США Марко Рубіо, що Москва завдаватиме постійних ударів по об’єктах у Києві, і порадив Заходу евакуювати дипломатів. Усі країни проігнорували цю погрозу.
Хоча Путін регулярно заявляє про готовність до переговорів, він неодноразово відкидав мирні пропозиції навіть тоді, коли вони були вигіднішими для Росії, ніж для України. Мета Кремля, як зазначається, залишається незмінною — підкорити Україну.
Франкопан застерігає, що в міру звуження варіантів для Путіна та загострення ситуації цього літа спокуса до ескалації як усередині країни, так і за її межами буде дуже сильною. Тому найближчі місяці, за його оцінкою, обіцяють бути небезпечними.
Як писав Інформатор, попри колосальні збитки, Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський зазначав, що російська армія зберігає величезний потенціал, а до перелому у війні ще далеко.
Водночас представник США в ООН наголосив, що Росія повинна укласти мирну угоду, оскільки стратегічна ситуація та економічний тиск поступово послаблюють її позиції.
