Російський режим поки що виглядає стабільним, але підґрунтя для його майбутнього краху вже закладене. На думку аналітиків, вирішальним фактором може стати не поле бою, а бюджетна прірва. Саме механізм фінансування війни здатен призвести до занепаду системи, яку Володимир Путін будував роками.
Таку оцінку висловила Олександра Прокопенко, колишня радниця Центрального банку Росії, нині дослідниця Центру Карнегі з вивчення Росії та Євразії. Свою позицію вона виклала у колонці для Financial Times, на яку посилається Fortune. За її словами, п’ятий рік війни фактично змусив Кремль відмовитися від бюджетної дисципліни, яку російська влада тривалий час подавала як свою головну перевагу перед Заходом.
Одним із ключових симптомів стало рішення російського парламенту надати Міністерству фінансів РФ карт-бланш. Тепер відомство може збільшувати витрати і нарощувати державний борг понад встановлену межу без ухвалення повноцінного бюджету і без окремого голосування депутатів. Наслідки проявилися швидко: бюджетний дефіцит за перші п’ять місяців поточного року вже вдвічі перевищив показник за весь 2025 рік і досяг близько 83 млрд доларів, або 2,6% ВВП. Водночас швидко скорочуються резерви Фонду національного добробуту, який є головним фінансовим буфером Кремля.
На переконання Прокопенко, Кремль уже не може одночасно фінансувати війну, стримувати інфляцію та підтримувати економічне зростання. Війна дедалі більше оплачується коштом населення — через приховану інфляцію та відмову від власних державних правил. Саме такий тип деградації, вважає експертка, і є передвісником системного краху.
Фінансова нестабільність уже впливає на повсякденне життя в Росії. Через дефіцит пального на автозаправках утворюються довгі черги, і люди годинами чекають, щоб заправити автомобіль. Напруга інколи переходить у відкриті сутички між тими, хто намагається придбати раціоновані запаси бензину. Додатковий тиск створюють висока інфляція та надмірно дорогі кредити, які зменшують доходи домогосподарств.
Окремим тягарем для суспільства залишаються великі бойові втрати. За даними російських військових блогерів, нові призовники нерідко гинуть уже протягом перших тижнів після прибуття на фронт. Тактика “м’ясорубки” виснажує людський ресурс швидше, ніж армія встигає його поповнювати. Це, своєю чергою, збільшує виплати родинам загиблих і ще глибше закручує бюджетні проблеми по спіралі.
Пітер Франкопан, професор глобальної історії Оксфордського університету, вважає революцію в Росії малоймовірною, але попереджає про іншу небезпеку. За його словами, спроби Путіна будь-якою ціною зберегти владу на тлі невдоволення еліт можуть зробити його ще агресивнішим.
Атаки на нафтопереробні заводи Росії стали регулярною практикою українських безпілотників. Президент України, як відомо, підтвердив удар по двох НПЗ — на Кубані та поблизу Ярославля. Ці удари прицільно вражають паливну базу російської армії і водночас посилюють внутрішній дефіцит пального в самій Росії.
Економічні наслідки цієї стратегії виходять далеко за межі полів битв. В Офісі президента України порівнюють нинішній стан економіки Росії з ознаками держави-банкрута: безконтрольне зростання боргу, виснаження резервів і неспроможність виконувати власні фінансові зобов’язання без переписування правил. Це не просто риторика — цифри дефіциту і стан суверенного фонду підтверджують таку оцінку.
