Після завершення війни Україна має переглянути низку положень Конституції — як для вступу до Євросоюзу, так і з урахуванням нового досвіду у сфері безпеки та оборони. Про потребу конституційних змін заявив Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук. Він наголосив, що будь-які зміни до Основного Закону мають стати результатом широкого суспільного обговорення, а не кулуарних рішень.
Шлях до ЄС об’єктивно потребує адаптації національного законодавства, а отже — і змін до Конституції, як це робили інші країни-кандидати на членство. Як повідомляє Укрінформ, спікер парламенту окремо підкреслив, що, вступаючи до Євросоюзу, Україна передаватиме частину своїх повноважень його інституціям, і це також має бути прямо закріплено в Основному Законі.
Стефанчук також зазначив, що після завершення війни Україна повинна переосмислити питання, пов’язані із системою національної безпеки та оборони, роллю Збройних сил у державі, а також гарантіями прав і свобод громадян. На його думку, усі ці теми потребують не поспішних рішень, а серйозної розмови з суспільством.
Заява Стефанчука прозвучала в символічний день: 28 червня Україна відзначила 30-річчя Конституції. Три десятиліття тому Основний Закон ухвалювали в принципово інших геополітичних умовах — без повномасштабної війни та без офіційного статусу кандидата на членство в ЄС. Нині обидва чинники одночасно посилюють потребу в оновленні документа.
Вимога адаптувати конституційне законодавство до стандартів ЄС — не українська особливість. Через це пройшли всі країни, які вступали до Союзу: від Польщі та Чехії до балтійських держав. Вони передавали частину суверенних повноважень наднаціональним інституціям і фіксували це у своїх основних законах. Для України це означає, що євроінтеграційний курс, закріплений у Конституції ще раніше, тепер потребує наповнення конкретним правовим змістом.
Питання безпеки і оборони в Конституції набуває іншого виміру після більш ніж чотирьох років повномасштабного вторгнення. Роль армії, повноваження силових інститутів, гарантії прав громадян в умовах воєнного і післявоєнного стану — усе це потребує переосмислення на рівні Основного Закону. Стефанчук не назвав конкретних термінів змін, однак дав зрозуміти, що процес має розпочатися невдовзі після завершення воєнного стану.
До ювілею держава відреагувала і символічними жестами. Укрпошта випустила марку до ювілею Конституції України — спеціальний випуск, присвячений 30-річчю Основного Закону. Це вже усталена традиція відзначати державні дати через філателію, яка перетворює символіку на частину повсякденного життя.
Свій внесок у святкування зробив і НБУ — срібна монета до ювілею стала колекційним виданням регулятора. Пам’ятна монета увійшла до офіційного обігу і присвячена 30-річчю головного документа країни.
