Верховний Суд дійшов висновку, що мобілізований солдат, звільнений зі служби за станом здоров’я, має право на грошову компенсацію за речове майно, якого не отримав під час служби. Суд скасував рішення двох попередніх інстанцій, які відмовили позивачу, та направив справу на новий розгляд до Хмельницького окружного адміністративного суду. Постанову ухвалено 18 червня 2026 року.
Спір виник через такі обставини. Військовослужбовець проходив службу за призовом під час мобілізації. Наказом командира від серпня 2024 року його звільнили у запас за станом здоров’я та виключили зі списків особового складу частини. Після цього він звернувся до військової частини із заявою про видачу довідки щодо вартості речового майна, яке не було отримане за час служби, однак відповіді не отримав. Тоді він подав позов до суду з вимогою визнати бездіяльність частини протиправною та зобов’язати її нарахувати і виплатити компенсацію за період з 15 січня до 28 серпня 2024 року. Про це зазначено в постанові Верховного Суду, оприлюдненій у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Хмельницький окружний адміністративний суд і Сьомий апеляційний адміністративний суд відмовили в задоволенні позову. Обидва суди посилалися на пункт 29 розділу V Інструкції №232 Міністерства оборони, за яким у разі звільнення мобілізованих в особливий період предмети речового майна, не отримані під час служби, не видаються. На їхню думку, якщо видача майна не передбачена, то і право на компенсацію також не виникає.
Верховний Суд не підтримав таке тлумачення. Колегія суддів нагадала про власну постанову від 24 червня 2025 року у справі №560/4729/24, у якій уже пояснювала порядок застосування цієї норми. Суд наголосив, що заборона на видачу майна “в натурі” під час звільнення не означає автоматичного позбавлення права на грошову компенсацію. Питання видачі майна і питання виплати компенсації врегульовані різними нормами.
Суд зазначив, що право на компенсацію виникає з того моменту, коли настав строк отримання конкретного предмета речового майна відповідно до норм забезпечення, але фактично його військовослужбовцю не видали.
Разом із тим Верховний Суд звернув увагу, що суди попередніх інстанцій не з’ясували головного: чи справді позивач набув права на конкретні предмети речового майна та чи не отримав їх. Без встановлення цих обставин неможливо визначити перелік невиданого майна і обчислити суму компенсації. Оскільки для цього потрібне нове дослідження доказів, а Верховний Суд не уповноважений самостійно збирати або оцінювати їх, справу направили на новий розгляд до Хмельницького окружного адміністративного суду.
Практичний висновок із цієї постанови полягає в тому, що пункт 29 Інструкції №232 не може бути підставою для відмови у виплаті компенсації за неотримане речове майно мобілізованим, яких звільнили в особливий період. Якщо позивачу відмовили у виплаті саме з цієї причини, це дає підстави для нового судового розгляду.
Компенсація за неотримане речове майно є лише однією з кількох виплат, передбачених для захисників під час звільнення зі служби. Крім неї, мобілізовані мають право на одноразову грошову допомогу, компенсацію за невикористану відпустку та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань. Щоб отримати компенсацію за майно, потрібно звернутися до речової служби військової частини за довідкою про вартість неотриманого майна. Форму такого документа затверджено постановою Кабміну №178 від 16 березня 2016 року.
Окремо в матеріалі порушено проблему звільнення в запас за станом здоров’я. Раніше командири військових частин не могли звільняти службовців, яких ВЛК визнавала тимчасово непридатними, через що ті втрачали доступ до виплат і можливість лікуватися. Після змін до законодавства такі військовослужбовці дістали право на повноцінне звільнення в запас, а разом із ним — і на весь передбачений законом перелік розрахункових виплат.
