Прем’єр-міністри Естонії та Латвії закликали ЄС не підтримувати мирні переговори з Росією та зосередитися на посиленні власної оборони. На їхню думку, стримати агресію Москви може лише сильна й добре озброєна Європа. Такі заяви прозвучали на тлі активних дискусій у ЄС щодо можливого заморожування фронту.
Свої позиції обидва прем’єри озвучили під час Конференції з відновлення України у польському Гданську, що проходила 25-26 червня. Крістен Міхал назвав війну Росії проти України переломним моментом для Євросоюзу, який змусив його переглянути підхід до власної безпеки.
За словами Міхала, питання полягає не тільки у збільшенні військових витрат. Він вважає, що Європа має набути здатності самостійно реагувати на безпекові загрози як у межах континенту, так і поза ними. На його переконання, це посилить вплив ЄС у світі. Також він зазначив, що Європа стає дедалі привабливішою для партнерів завдяки передбачуваності та відкритим ринкам.
Прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс висловив ще жорсткішу позицію. Своє ставлення до переговорів із Кремлем він сформулював так: “Я не вірю в мирні угоди. Принаймні не зараз.”
Кулбергс наголосив, що ключове завдання Європи полягає в тому, щоб не допустити появи “слабкої ланки” на східному фланзі НАТО. На його думку, лише єдність і готовність до оборони можуть утримати Росію від нових авантюр.
Латвійський прем’єр також заявив, що у разі прямої загрози з боку Росії НАТО та Сполучені Штати виконають свої зобов’язання. Він нагадав, що Латвія довела оборонні витрати до 5% ВВП, виконавши нову ціль Альянсу раніше за більшість партнерів.
Заяви балтійських лідерів пролунали в момент, коли в Європі тривають суперечки щодо мирного врегулювання. Канцлер Мерц на цій самій конференції у Гданську підтримав переговори про заморожування лінії фронту та припинення бойових дій. Естонія та Латвія таку позицію не підтримують.
Розбіжності між балтійськими лідерами та частиною великих держав ЄС відображають глибшу суперечність: що є важливішим — якнайшвидше зупинити активні бойові дії чи не дати Росії закріпити свої завоювання. Для країн, які мають спільний кордон з Росією або Білоруссю, відповідь очевидна: жодних поступок без реальних гарантій безпеки.
Водночас Росія послідовно відкидає будь-які компроміси. Кремль заявляє про небажання заморожувати лінію фронту, демонструючи цим готовність до ескалації. Це, на думку балтійських лідерів, підтверджує їхню логіку: переговори в умовах, коли агресор не йде на поступки, лише дають Москві час.
Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс припустив, що нова фаза російської агресії проти країн ЄС можлива протягом найближчих кількох років. Генсек НАТО Марк Рютте наголосив, що Росія може бути готова до прямої атаки на держави Альянсу вже за п’ять років. Саме ця перспектива формує жорстку позицію Таллінна і Риги.
Імовірно, Путін має спокусу напасти на невеликі країни східного флангу НАТО, адже це може призвести до колапсу ЄС та Альянсу. Тому балтійські лідери наполягають: розкол у ЄС щодо переговорів з Путіним — це не лише дипломатична дискусія, а й питання регіональної безпеки. Без єдності будь-який діалог з Москвою обернеться поразкою для Заходу.
