За колишнього міністра енергетики та юстиції Германа Галущенка вже сплатили повну суму застави — 150 млн грн. Кошти надходили поетапно протягом кількох днів від різних компаній. Це дає Галущенку можливість вийти зі столичного СІЗО, де він перебуває з лютого цього року. Водночас походження цих грошей досі залишається без пояснення.
Як повідомили співрозмовники “Української правди” у правоохоронних органах, заставу вносили лише юридичні особи — чотири компанії. При цьому увагу привернули фінансові показники цих підприємств.
Найбільший внесок, 54 млн грн, перерахувала “Тетрас оптіма”, яка займається гуртовою торгівлею деревиною. Власницею компанії є жителька Харківської області Тетяна Ліннікова. Востаннє підприємство звітувало за 2023 рік, тоді його чистий прибуток становив 35,6 тисячі гривень.
У 2026 році компанія була відповідачем у справі про стягнення податкового боргу на суму майже 4 тисяч гривень. Із вересня 2024 по січень 2025 року серед засновників фірми значився інвестиційний фонд “Адамант”. Він є співвласником низки юридичних осіб разом із фірмами з групи компаній “Авалон”.
10 листопада 2025 року НАБУ та САП заявили про завершення 15-місячного розслідування діяльності організованої злочинної групи у сфері енергетики. Операція отримала умовну назву “Мідас”. У її межах документували корупційні механізми впливу на стратегічні державні підприємства, передусім на “Енергоатом”. Детективи провели понад 70 обшуків, залучивши весь особовий склад Бюро, а також зафіксували близько 1000 годин аудіорозмов.
За версією слідства, основою схеми було систематичне отримання неправомірної вигоди від контрагентів “Енергоатому” — у розмірі 10-15% від вартості контрактів. Слідство стверджує, що у 2021-2025 роках посадовець під псевдонімом “Сигізмунд” особисто одержав 12,9 млн доларів відкатів від підрядників “Енергоатому”. Ці кошти, за даними слідства, легалізовували через криптовалюту та офшори на Маршаллових островах, щоб оплачувати елітне життя та навчання дітей ексміністра у Швейцарії.
У ніч на 15 лютого правоохоронці затримали Галущенка під час спроби перетину державного кордону. Уже 16 лютого йому вручили підозру у справі “Мідас”, а 17 лютого Вищий антикорупційний суд обрав йому запобіжний захід — тримання під вартою з альтернативою застави у 200 млн грн.
Колишньому міністрові, який обіймав посаду у 2021-2025 роках, інкримінують участь у злочинній організації та легалізацію доходів, одержаних злочинним шляхом. За даними антикорупційних органів, через довірену особу ексміністра ця злочинна організація одержала понад 112 млн доларів. Також Галущенку заборонили спілкуватися з Тимуром Міндічем, Олександром Цукерманом, Ігорем Миронюком і Дмитром Басовим, які також є фігурантами справи.
12 червня ВАКС продовжив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ще на два місяці та одночасно зменшив заставу до 150 млн грн. Слідчий суддя визначив строк до 10 серпня 2026 року. Раніше в суді сам Галущенко називав заставу непідйомною.
НАБУ також оприлюднило фрагменти розмов за участю осіб під псевдонімами “Рокет”, “Карлсон” і “Тенор”, у яких обговорювали механізми відкатів. Народний депутат Ярослав Железняк назвав імовірних учасників: бізнесмена Тимура Міндіча (“Карлсон”) як керівника групи, Ігоря Миронюка (“Рокет”) — радника міністра енергетики, а Дмитра Басова (“Тенор”) — виконавчого директора “Енергоатому”. Після завершального етапу операції підозри оголосили сімом особам.
Серед фігурантів справи — ймовірний організатор злочинної групи, колишній радник міністра енергетики, топменеджер “Енергоатому” та кілька осіб із “бек-офісу” з відмивання коштів. Одним із ключових організаторів схеми легалізації 100 млн доларів називають громадянина Сейшельських Островів і Сент-Кітс і Невіс Айвара Омсона. Окрім цього, його пов’язують із каналами впливу РФ на Україну.
Директор НАБУ Семен Кривонос на засіданні комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики заявив, що масштабна корупційна схема охоплювала не лише енергетику, а й інші сфери, а кількість підозрюваних може зрости. Практика примусу до сплати “відкатів” за неблокування платежів усередині схеми мала назву “шлагбаум”.
Правоохоронці затримали Галущенка в ніч на 15 лютого під час спроби виїхати з України потягом. Сам він заперечував намір утекти, назвав затримання незаконним і стверджував, що планував поїздку за кордон лише для зустрічі з дітьми.
Президент Зеленський закликав Галущенка та міністерку енергетики Світлану Гринчук залишити свої посади. Після цього Верховна Рада звільнила обох. У матеріалі наголошується, що учасники схеми фактично завдали удару по серцю енергобезпеки країни, адже “Енергоатом” забезпечує до половини всієї генерації електроенергії в Україні.
Рішення у справі Галущенка ухвалюють у межах розслідування “Мідас”. Слідство закидає створення злочинної організації та легалізацію незаконних доходів у сфері енергетики. Раніше ВАКС уже продовжував арешт Галущенку: у квітні суд залишив його під вартою ще на два місяці із заставою 200 млн грн.
Апеляційна палата також залишила це рішення в силі та відмовила захисту у скасуванні арешту. Ключовим об’єктом схеми “Мідас”, за даними слідства, було систематичне одержання неправомірної вигоди від контрагентів “Енергоатому”.
