На Воскресенці у Києві під час робіт поблизу житлового комплексу “Паркові Озера” провалився асфальт, після чого назовні вийшло укриття часів холодної війни. Споруда десятиліттями залишалася під землею непоміченою, доки нові будівельні роботи не відкрили її існування. Про знахідку повідомив краєзнавець, письменник і засновник проєкту Hidden Kyiv Кирило Степанець.
Як зазначає київський дослідник підземель Кирило Степанець, подібні об’єкти у столиці не є рідкістю. Радянська система цивільного захисту передбачала зведення захисних споруд у кожному спальному районі. Більшість таких об’єктів не внесені до реєстрів і невідомі навіть мешканцям сусідніх будинків. Знахідка на Воскресенці стала черговим доказом того, що під звичними вулицями прихована інфраструктура доби ядерного протистояння.
Укриття часів холодної війни будували за типовими радянськими проєктами: з масивними стінами, герметичними дверима та системами вентиляції. Їх зводили на випадок ядерного або хімічного удару. Після розпаду СРСР частина таких споруд опинилася в занедбаному стані: їх закрили та забули. Деякі згодом накрили новим асфальтом або забудували просто над ними.
За словами дослідника, підземний Київ є окремим шаром міської пам’яті. Степанець давно вивчає підземелля столиці: бункери, пов’язані з метрополітеном, старі тунелі та захисні споруди. За його словами, бункери часів холодної війни серед київських дослідників підземель вважалися найскладнішими об’єктами для вивчення. Під столицею серед безлічі бункерів є кілька недобудованих і дуже секретні державні об’єкти.
Кирило Степанець, письменник, києвознавець і засновник проєкту Hidden Kyiv, давно досліджує Воскресенку та добре знає її підземну і наземну спадщину. Район формувався в часи масового радянського будівництва, коли цивільна оборона була обов’язковою складовою будь-якого великого мікрорайону. Степанець вивчає столицю буквально по вертикалі — від глибин підземних річок і колекторів до дахів найвищих будівель.
Знахідка на Воскресенці знову актуалізує питання обліку таких об’єктів. Згідно з картою укриттів у Києві, найбільше підземних сховищ розташовано у Голосіївському, Печерському, Оболонському та Дніпровському районах. Водночас значна частина старих радянських споруд перебуває поза будь-якими реєстрами. Частину сховищ ще у 1995 році перевели зі статусу захисних споруд у звичайні підвальні приміщення, а обладнання демонтували.
У Києві несподівані артефакти виявляють не лише під землею. До знахідки Степанця мало хто знав про бункер на площі Лесі Українки 1, адже за цією адресою вільного доступу до підземелля немає. Радянська доба залишила в столиці чимало слідів, які раптово проявляються в сучасному місті. У квітні цього року під час розкопок виявили фундаменти Богоявленського собору й можливу крипту гетьмана Петра Сагайдачного, однак розкопки зупинили, а ділянку знову заасфальтували.
Окрім підземних знахідок, Київ регулярно стикається і зі спадщиною, яку хотілося б забути. Один із виявлених бункерів комуністичної доби розташовувався у підземній частині тогочасного Обкому КПУ і слугував укриттям “цінних партійних кадрів”. Нещодавно в столиці стала відомою ще одна адреса — квартира дизайнера-путініста Артемія Лебедєва на Ярославовому Валу, де зберігалися красномовні “інсталяції” в дусі радянсько-російського агітпропу. Фонд держмайна планує виставити її на аукціон через систему Прозорро.Продажі.
