Українські безпілотники уразили вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів Росії, а в країні на цьому тлі вже розгорілася масштабна паливна криза. Станом на 29 червня без жодного удару залишалися лише два підприємства, і обидва розміщені за Уралом. Один із них — Омський нафтопереробний завод, який є найбільшим у Росії.
Перелік атакованих і неатакованих об’єктів опублікувало видання “Медуза”. До кінця травня в європейській частині Росії не залишилося жодного великого НПЗ, який бодай раз не зазнавав удару безпілотників ЗСУ. Окремі підприємства, зокрема в Ярославлі та Москві, від початку 2026 року були атаковані вже кілька разів. Серед топ-10 російських НПЗ за обсягом переробки нафти під удари потрапили саме ці підприємства.
Окрім них, атак зазнали “Башнафта-Уфанефтехім” в Уфі, Новокуйбишевський НПЗ у Самарській області, ТАНЕКО і ТАІФ-НК у Нижньокамську, а також Туапсинський НПЗ у Туапсі. Поза досяжністю дронів ЗСУ залишилися тільки Омський нафтопереробний завод і Ангарська нафтохімічна компанія в Іркутській області — обидва підприємства розташовані за Уралом.
Попри відсутність прямих ударів по НПЗ за Уралом, наслідки загальноросійської паливної кризи відчули й ці регіони. В Омській області запровадили заборону на продаж пального в каністрах і обмежили відпуск бензину — не більше 40 літрів за одну заправку. В Іркутській області в червні ввели режим підвищеної готовності через нестачу пального.
В Омській області 10 червня вперше від початку повномасштабної війни оголосили безпілотну небезпеку. Водночас повідомлень про збиті дрони чи реальні удари по об’єктах того дня не було. У червні 2025 року українські військові в межах операції “Павутина” завдали удару по військовому аеродрому в Іркутській області, але інших атак на цей регіон зафіксовано не було.
Поза зоною досяжності також залишилися заводи на Далекому Сході та у Східному Сибіру. Зокрема, Комсомольський НПЗ у Хабаровському краї посідає 15-те місце за обсягами переробки. Однак потужностей таких підприємств недостатньо, щоб покрити потребу в паливі навіть на регіональному рівні.
Збройні сили України регулярно звітують про наслідки ударів по об’єктах на території Росії. Нещодавно Генштаб заявив, що удари по НПЗ, мосту у Криму та складу боєприпасів свідчать про розширення кампанії з ураження ключової інфраструктури противника.
Реакція Кремля на знищення нафтової інфраструктури була показовою. Путін у своїх заявах назвав атаки на НПЗ тероризмом і говорив про особливу роль Росії в сучасному світі. Така риторика Кремля вказує, що удари по нафтопереробній галузі справді завдають відчутного удару по режиму, і Москва не може цього приховати.
