Двом депутатам із Харківської області повідомили про підозру за умисне внесення недостовірних відомостей до електронних декларацій. За даними слідства, разом вони не задекларували активи та зобов’язання на понад 22,3 млн грн. Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснює Харківська обласна прокуратура.
Матеріали щодо умисного декларування недостовірних даних зібрали оперативники 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції разом зі слідчими ГУНП у Харківській області, повідомляє Національна поліція України. Слідчі окремо встановили обставини у кожному епізоді.
Першим фігурантом є 48-річний депутат Харківської міської ради. У щорічній декларації за 2024 рік він не вказав у розділі “Грошові активи” 1,7 млн грн, які позичив знайомим за договором позики. Також, за версією слідства, він не відобразив внески до статутних капіталів підконтрольних підприємств на суму майже 2 млн грн. Загальна сума прихованих активів і зобов’язань становить 3,7 млн грн.
Другим фігурантом є 38-річний депутат однієї з міських рад Лозівського району. Він, за даними правоохоронців, не задекларував фінансові зобов’язання у вигляді внесків до статутного капіталу підприємства та фактично внесених коштів на його рахунок на понад 6,6 млн грн. Крім цього, у декларації були відсутні відомості про належні йому корпоративні права загальною вартістю 12 млн грн. Загалом другий депутат приховав понад 18,6 млн грн.
З огляду на зібрані докази обом оголосили підозри за частинами 1 та 2 статті 366-2 Кримінального кодексу України — декларування недостовірної інформації. Санкція цієї статті передбачає штраф до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, громадські роботи до 240 годин, обмеження або позбавлення волі до двох років, а також позбавлення права обіймати певні посади строком до трьох років.
Стаття 366-2 КК встановлює кримінальну відповідальність для осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Водночас вина конкретної особи вважається доведеною лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду відповідно до статті 62 Конституції України. У Нацполіції наголошують, що достовірне декларування є одним із ключових інструментів забезпечення прозорості діяльності посадовців і запобігання незаконному збагаченню.
Обидва провадження наразі перебувають на стадії досудового розслідування. Процесуальне керівництво в обох справах здійснює Харківська обласна прокуратура. Правоохоронці також підкреслюють, що документування фактів недостовірного декларування залишається пріоритетом для підрозділів стратегічних розслідувань по всій території країни.
