Польський уряд посилює конфлікт довкола символіки ОУН та УПА, напряму пов’язуючи це питання з євроінтеграційними перспективами України. Варшава наполягає на розв’язанні питання ексгумації останків поляків — жертв Волинської трагедії, і саме ця незгода вже давно слугує тлом для ширших вимог щодо вступу України до ЄС. Напруження ще більше зросло після нових заяв міністра оборони Польщі.
Голова Міноборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив в інтерв’ю телеканалу Polsat News, що його країна не підтримає вступ України до ЄС, якщо Київ не відмовиться від вшанування низки історичних діячів. Під час розмови він наголосив, що Україна зіткнеться із серйозними труднощами на шляху до Євросоюзу, якщо й надалі використовуватиме ОУН і УПА як національні символи.
Міністр оборони та віцепрем’єр Польщі також підкреслив, що кожна держава, яка прагне стати членом ЄС, повинна виконувати жорсткі вимоги, зокрема у сфері національної пам’яті. Крім того, він заявив, що Україна не отримає від Польщі винищувачі МіГ-29, оскільки Київ нібито відмовився ділитися технологіями виробництва безпілотників.
26 травня указом президента України Володимира Зеленського Окремому центру спеціальних операцій “Північ” ССО ЗСУ надали почесне найменування на честь Героїв УПА. Коментуючи це рішення, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга зазначив, що назву обрали самі військові. За його словами, вона “навіть близько не мала нічого антипольського”.
Після цього президент Польщі Кароль Навроцький позбавив Зеленського Ордену Білого Орла, а далі почався обмін відмовами від нагород з обох сторін. На тлі цього лідер польської партії “Право і справедливість” Ярослав Качинський закликав Варшаву заблокувати нові раунди переговорів про вступ України до ЄС. Водночас Financial Times повідомляє, що така заява не є офіційною позицією партії.
Голова Бюро міжнародної політики президента Польщі Марчин Пшидач поставив під сумнів намір України вступити до ЄС через законопроєкт про Пантеон. На його переконання, внесення цього законопроєкту Зеленським було свідомою провокацією. На думку чиновника, цей крок спрямований на загострення історичних суперечок між двома країнами.
Опитування засвідчило, що більшість громадян Польщі не підтримують вступ України до блоку. В Україні ж переважна більшість громадян не готова до поступок. За даними КМІС, лише 1% вважає, що Україна повинна поступитися сусідові у суперечці довкола УПА.
Після присвоєння підрозділу ССО почесного найменування “імені Героїв УПА” між Києвом і Варшавою спалахнув новий дипломатичний скандал. 19 червня Навроцький позбавив Зеленського ордена Білого Орла — найвищої державної нагороди Польщі, а у відповідь Зеленський повернув нагороду поштою. Згодом колишній маршалок Сейму Польщі Марек Кухцінський та ексміністр оборони Маріуш Блащак також повідомили про повернення українських державних відзнак на знак солідарності з Навроцьким.
Ще нещодавно відкриття нових переговорних кластерів для України майже не викликало сумнівів, однак після погіршення українсько-польських відносин ситуація стала менш визначеною. 15 червня під час Міжурядової конференції у Люксембурзі Євросоюз офіційно повідомив про відкриття першого переговорного кластера “Основи” для України та Молдови. Водночас польська опозиція і частина правлячого табору намагаються саме тепер використати історичний конфлікт як інструмент тиску.
Ще 26 травня, одразу після підписання указу, Навроцький заявив про намір позбавити Зеленського ордена, і 19 червня це рішення було реалізоване. Голова ГУР Кирило Буданов та його перший заступник Сергій Кислиця їздили до Польщі, щоб владнати суперечку. За даними КМІС, лише 1% українців вважає, що Україна повинна поступитися сусідові у суперечці довкола УПА.
У Варшаві вважають, що без розв’язання питання ексгумації останків поляків — жертв Волинської трагедії — неможливо досягти довгострокового примирення. Саме через цю незгоду Польща давно пов’язує історичну суперечку з ширшими вимогами до євроінтеграційних перспектив Києва. Після скандалу навколо назви підрозділу ССО взаємні відмови від польських і українських нагород набули масового характеру, що свідчить про глибину дипломатичного розриву між країнами.
Попри сильне емоційне загострення з обох боків, більшість українців не налаштована на поступки у суперечці довкола УПА. Простір для переговорів між урядами залишається дуже вузьким. Буданов попередив про загострення відносин з Польщею і назвав скандал помилкою, але водночас зауважив, що це “ще навіть не пік” кризи і вона може посилитися.
