Запорізький суд відмовив чоловіку у скасуванні мобілізації, хоча той стверджував, що його силоміць зупинили на вулиці під час пересування на велосипеді та доставили до ТЦК люди у балаклавах. Після цього він пройшов військово-лікарську комісію, був призваний на службу і намагався оскаржити відповідний наказ у суді. Однак суд дійшов висновку, що обставини доставлення не є достатньою підставою для звільнення від служби.
Позивач заявляв, що його примусово доправили до територіального центру комплектування без повістки та без законних підстав. У суді він просив визнати протиправними дії посадових осіб ТЦК, скасувати наказ про мобілізацію та зобов’язати військову частину звільнити його зі служби. Про це судове рішення повідомляє sud.ua.
Апеляційний суд підтримав висновок суду першої інстанції. Суд зазначив, що після фактичного призову та зарахування до військової частини наказ про мобілізацію є реалізованим індивідуальним правовим актом, дія якого вичерпана. Через це його скасування саме по собі не може бути підставою для звільнення з військової служби.
Колегія суддів наголосила, що після виконання наказу про мобілізацію виникають нові правовідносини щодо проходження військової служби. Законодавство не передбачає механізму звільнення військовослужбовця шляхом скасування наказу про призов або наказу про зарахування до військової частини. Саме тому навіть визнання дій ТЦК протиправними не тягне автоматичного звільнення зі служби.
Адвокатка Оксана Воробей зазначала, що якщо особа фактично підлягала мобілізації та не мала права на відстрочку, самі лише процедурні недоліки не завжди сприймаються судами як достатня підстава для скасування рішень ТЦК. За її словами, судова система нині намагається балансувати між правами громадян і потребами оборони держави під час воєнного стану.
Окремо в матеріалі порушується тема участі людей у балаклавах під час мобілізаційних заходів. Омбудсман Дмитро Лубінець наголошував на цій проблемі, попри те, що використання балаклав представниками ТЦК було офіційно заборонено. На практиці, як зазначається, громадяни й надалі стикаються з невідомими в масках без жодної ідентифікації.
У подібній справі суд у Кривому Розі звернув увагу, що наказом про створення групи оповіщення особовому складу прямо заборонялося використовувати балаклави та інші засоби, що закривають обличчя. Також передбачався обов’язок безперервної відеофіксації перевірки документів. За порушення цих вимог суд оштрафував офіцера ТЦК на 30 600 гривень.
Водночас мобілізація з порушенням процедури не завжди є незворотною. Третій апеляційний адміністративний суд у справі №160/6554/25 встановив численні порушення під час призову та підкреслив, що співробітники ТЦК не мають права самостійно затримувати людей і доставляти їх до ТЦК, оскільки це можуть робити лише поліцейські.
У тій самій справі Дніпропетровський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що якщо орган влади не може надати документи, які передували призову, подальші дії щодо мобілізації є неправомірними. Суд наголосив: за відсутності мобілізаційного розпорядження або повістки у позивача не виникало обов’язку прибувати на збірний пункт, а примусове доправлення суперечило статтям 19 та 29 Конституції.
Попередні інстанції у справах проти ТЦК іноді визнають дії центрів комплектування протиправними. Проте Верховний суд скасовував такі рішення, пояснюючи, що визнання процедури призову незаконною не є підставою для звільнення з військової служби. Верховний суд також наголошував, що процедура мобілізації є незворотною.
Юристи пояснюють, що примусове утримання в приміщенні ТЦК без відповідного рішення суду або без затримання правоохоронними органами є незаконним. Закон передбачає, що громадянин може перебувати в ТЦК добровільно. Якщо ж особу утримують без її згоди, це може розцінюватися як незаконне позбавлення волі за статтею 146 Кримінального кодексу.
Верховний суд України раніше вже розглядав справу, у якій усі попередні інстанції визнали дії ТЦК протиправними та зобов’язали звільнити мобілізованого. Однак Верховний суд скасував ці рішення і вказав, що відновлення прав після незаконної мобілізації має відбуватися в межах правовідносин між ТЦК і позивачем, а не через звільнення з військової частини. Суд також підкреслив, що відсутність медичного огляду під час призову не означає автоматичної непридатності до служби та не є підставою для звільнення.
Щодо використання балаклав капітан Артем Тарасян, офіцер мобілізованого відділу Дніпропетровського обласного ТЦК, називав приховування обличчя елементом військової форми. Він також зазначав, що якщо матеріали розглядатимуть у суді, суд затребує відеозйомку з бодикамер, щоб встановити, хто був правий у ситуації. Водночас практика свідчить, що дії груп оповіщення ТЦК під час мобілізації залишаються джерелом численних скарг і судових спорів по всій країні.
