У Києві на хабарі викрили колишнього заступника директора одного з комунальних підприємств Голосіївської районної державної адміністрації. За даними слідства, спочатку він узяв гроші за переведення військовозобов’язаного між двома ТЦК та СП, а згодом запропонував зняти його з розшуку через фіктивне працевлаштування з бронюванням. Правоохоронці затримали чоловіка під час отримання 17 500 доларів.
Схема почалася з переведення обліку між двома територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки. Як повідомили в Київській міській прокуратурі, за цю «послугу» підозрюваний отримав 3 500 доларів. Пізніше з’ясувалося, що через новий ТЦК зняти клієнта з розшуку неможливо. Тоді посадовець запропонував інший варіант — фіктивне працевлаштування на підприємство з правом бронювання.
Колишнього заступника директора затримали в порядку статті 208 КПК України безпосередньо під час передачі 17 500 доларів за оформлення на роботу «лише на папері». Йому повідомили про підозру у зловживанні впливом. Суд обрав запобіжний захід — тримання під вартою з правом внесення застави розміром 266 тисяч гривень.
За даними слідства, посадовець сам запропонував цю «послугу», не знаючи, що клієнт уже співпрацює з правоохоронцями. Спочатку схема виглядала як посередництво з переведенням між двома ТЦК. Однак після того, як обіцяний результат не було забезпечено, підозрюваний перейшов до повноцінного фіктивного працевлаштування.
Подібні схеми залишаються типовими для ринку незаконних відстрочок. Один із поширених способів — фіктивне працевлаштування з подальшим поданням «працівника» на внесення до бази «Оберіг» та «Резерв+». Особливістю київського випадку стало те, що і переведення між ТЦК, і «бронювання» через підприємство організовував один і той самий посередник, пов’язаний із комунальним сектором.
З травня 2025 року в Україні триває спеціальна операція «Опікун». Станом на кінець березня 2026 року стало відомо про 325 фігурантів і 115 обвинувальних актів. Київ залишається одним із центрів таких розслідувань, де кількість підозрюваних і різноманітність схем є особливо значними.
У схожих справах, за даними слідства, посадовці разом із заступниками та начальниками підрозділів оформлювали чоловіків на різні виробничо-технічні посади без фактичного виконання роботи. Таке працевлаштування давало можливість отримати відстрочку від мобілізації. 30 травня 2026 року Кабінет Міністрів України ухвалив рішення, яке має зробити систему відстрочок більш прозорою та захищеною від зловживань.
Водночас кількість корупційних проваджень поступово зменшується: з 207 у піковому 2023 році до 164 у 2025-му. Проте попит на «вирішення питань» із мобілізацією не зникає, що підтверджує і київська справа.
Фіктивне бронювання через комунальні та державні підприємства залишається системною проблемою воєнного часу. У подібних схемах, зафіксованих по всій Україні, вартість таких «послуг» суттєво відрізняється залежно від регіону та ступеня ризику: від 6 000 доларів за фіктивне місце на об’єкті критичної інфраструктури до 30 тис доларів за виключення з військового обліку.
Паралельно держава посилює контроль за відстрочками. Нові правила передбачають обмеження для сумісників, а уряд прибирає так звану «сіру зону», коли підприємства оформлювали фіктивне працевлаштування для отримання відстрочки. Боротьба з корупцією у сфері мобілізації триває одночасно у двох напрямах — через кримінальне переслідування та законодавчі зміни.
