Під час повітряної тривоги українцям не слід залишатися на автозаправних станціях — це стосується і відвідувачів, і працівників. Про таку небезпеку попередив радник міністра оборони Сергій Бескрестнов із позивним “Флеш”. За його словами, Росія ухвалила рішення знищити всі автозаправні станції у прифронтових регіонах України у відповідь на удари сил оборони по логістичних об’єктах противника.
28 червня у своєму Telegram-каналі Сергій Бескрестнов повідомив, що для атак ворог застосовує як дрони типу “Шахед”, так і інші безпілотники крилатого та роторного типу. Удари фіксують у Дніпропетровській, Харківській та Сумській областях.
Як наголосив Бескрестнов, цивільні АЗС ніяк не впливають на військові поставки пального. Саме тому, за його словами, такі удари спрямовані на тероризування цивільного населення. Водночас він зазначив, що навіть у разі продовження атак українська система постачання пального зможе пристосуватися: оператори ринку та логістичні компанії знайдуть альтернативні способи доставки й реалізації нафтопродуктів.
Лише вночі 1 липня у Дніпропетровській області росіяни атакували п’ять автозаправних станцій. На всіх об’єктах було пошкоджено обладнання та спалахнули пожежі. 30 червня дрони-камікадзе типу “Шахед” ударили по Богодухову Харківської області: поранення дістали семеро людей, а під удар потрапили чотири автомобілі, АЗС, багатоповерховий будинок і магазин.
У Запоріжжі ворог завдав повторного удару по АЗС саме під час гасіння пожежі. Дрон влучив у пожежну автоцистерну, проте рятувальники ДСНС встигли сховатися. 26 червня росіяни атакували АЗС у Сумах, а 25 червня вдарили по заправній станції у Зарічному районі міста — четверо цивільних зазнали поранень.
Бескрестнов також радив власникам автозаправних станцій у зоні ризику закривати сітками вразливі ділянки. Зокрема, йшлося про захист ємностей із газом і перекриття місць в’їзду та виїзду. Паливний експерт Дмитро Льоушкін вважає, що держава має терміново переглянути підходи до захисту АЗС, зокрема передбачити маскування газових модулів і встановлення захисних конструкцій над заправними комплексами у прифронтових районах.
Після успішних ударів українських сил по російській логістиці противник зосередився на знищенні цивільної паливної інфраструктури. Такі атаки не мають військового значення, а їхньою головною метою є психологічний тиск на мирних мешканців і посівання паніки.
Систематичні атаки ЗСУ на нафтобази та нафтопереробні заводи спричинили серйозну кризу в Росії: понад 50 регіонів відчувають гострий дефіцит пального, а на АЗС запроваджено жорсткі ліміти. Через це в РФ та на тимчасово окупованих територіях ввели обмеження на продаж бензину. Саме ця нова тактика — мститися цивільним заправкам в Україні — стала реакцією ворога на власні паливні втрати.
Україна посилила удари по російській енергетичній інфраструктурі за допомогою далекобійних безпілотників. На цьому тлі в Росії загострилися проблеми з паливним забезпеченням, зросли ціни на нафтопродукти та побільшало черг на АЗС у різних регіонах країни. Українські дрони обвалили виробництво бензину в Росії на 25%, а фондовий ринок — на 13%: виробництво за тиждень впало на чверть, десятки регіонів запровадили талони на пальне.
Питання поведінки під час повітряної тривоги залишається критично важливим. Фахівці підкреслюють, що після оголошення сигналу люди мають перебувати в укритті, а не в місцях підвищеної небезпеки — зокрема біля транспорту чи на відкритих майданчиках. Росія може й надалі посилювати удари по автозаправних станціях, використовуючи дрони з машинним зором, і окремі українські міста ризикують зіткнутися зі зникненням працюючих заправок.