Офіс президента Польщі Кароля Навроцького назвав прославляння Бандери несумісним із цінностями Заходу після того, як Верховна Рада ухвалила закон про Український національний пантеон. Польська критика цієї ініціативи лунає вже кілька днів — відтоді, як президент Володимир Зеленський вніс відповідний законопроєкт до парламенту. Після голосування, яким закон підтримали 287 голосами, польська сторона підтвердила, що це питання залишається принципово болючим для двосторонніх відносин.
Верховна Рада ухвалила законопроєкт №15360 про створення Українського національного пантеону. Документ підтримали 287 народних депутатів, жоден не проголосував проти й не утримався. Як пише польський портал RMF24, реакція Канцелярії президента Польщі була різкою. Шеф Канцелярії президента Польщі Збігнєв Богуцький заявив, що прославляння Бандери та учасників Волинської різні є неприйнятним кроком для країни, яка прагне до євроатлантичної спільноти.
Богуцький наголосив, що Україна має суверенне право ухвалювати власні закони, однак поставив під сумнів, чи є такі рішення правильними. Невдовзі після голосування Зеленський подякував народним депутатам за підтримку документа і повідомив, що очікує на законопроєкт для невідкладного підписання.
Національний пантеон створять у Києві. Він матиме статус об’єкта державної власності та стане загальнонаціональним місцем пам’яті для вшанування найвидатніших представників української нації. Проєкт пантеону розроблятимуть на відкритому конкурсі, а будівництво, утримання та охорону здійснюватимуть коштом держбюджету. Закон визначає порядок проведення конкурсів на будівництво та облаштування пантеону, призначення його управителя, а також процедуру розгляду питань щодо вшанування видатних українців. Окрім цього, документ встановлює вимоги та обставини, за яких рішення про таке вшанування не може бути ухвалене.
Президент Зеленський запропонував створити пантеон, щоб об’єднати імена всіх героїв, “які в різні століття та епохи боролися заради України і надихали Україну”. Ідея його створення пролунала на тлі нещодавнього загострення політичних відносин із Польщею, зокрема через спірні сторінки спільної історії. Критерії відбору кандидатів для вшанування розробляє Український інститут національної пам’яті. Наразі визначено, що перелік починатиметься від часів Київської Русі.
Польська сторона дала зрозуміти, що питання полягає не лише в самому пантеоні, а й у тому, чиї імена можуть там з’явитися. Богуцький заявив, що рухи з українського боку є конфронтаційними. Він підкреслив, що президент Польщі Навроцький ніколи не погодиться на вшанування діячів, яких Варшава вважає причетними до геноциду поляків на Волині.
У квітні 2026 року Зеленський оголосив про початок роботи зі створення Національного пантеону видатних українців. Тоді ж Рада ухвалила закон про перепоховання борців за незалежність України у XX столітті на Національному військовому меморіальному кладовищі. У Варшаві ці кроки сприйняли як послідовне просування тематики ОУН та УПА і ще тоді анонсували погіршення відносин. Ухвалення закону про Пантеон стало новим і, за оцінкою польських коментаторів, найгострішим кроком у цій суперечці.
Питання про те, кого можуть включити до Пантеону, загострює дискусію між Варшавою і Києвом. Інститут національної пам’яті розробляє критерії відбору кандидатів для вшанування. Польська позиція щодо Бандери у Пантеоні залишається незмінною. Варшава дала зрозуміти, що поява цього імені серед вшанованих може призвести до найгострішої кризи у польсько-українських відносинах за останні роки. Ця суперечка вже позначається на загальному тоні двосторонніх контактів і може ускладнити співпрацю в ширшому євроатлантичному контексті.
