Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга найближчим часом має відвідати Варшаву, щоб особисто представити польській стороні компроміс у суперечці довкола Національного пантеону. Після того як 1 липня Верховна Рада ухвалила закон про його заснування, критика в Польщі посилилася. У Києві цей візит розглядають як спробу не допустити подальшого загострення двосторонніх відносин. Водночас у Польщі поки не переконані, що такий крок приведе до реальних змін.
За інформацією польського видання WP Wiadomosci, Сибіга хоче запропонувати включити до Пантеону генерала Марка Безручка, який командував армією Української Народної Республіки. У 1920 році він разом із польськими військами брав участь у взятті Києва та обороняв Замостя від радянських військ. Нині його ім’я мають, зокрема, сквер у варшавському районі Воля та рондо у Вроцлаві. Постать генерала вважають унікальною, адже вона має значення для обох народів, що робить її очевидним символом примирення.
В Офісі президента вже відреагували на цю інформацію. Радник глави держави Дмитро Литвин заявив: “Ідея щодо Безручка – непогана”.
При цьому Литвин наголосив, що фінальні рішення щодо Пантеону не ухвалюватимуться одноосібно. Згідно з новим законом, працюватиме спеціальний колегіальний орган, який розглядатиме всі кандидатури. Після цього кожне ім’я окремо виноситимуть на голосування у Верховній Раді.
1 липня Верховна Рада підтримала законопроєкт №15360 про створення Українського національного пантеону. За це рішення проголосували 287 народних депутатів. Документ встановлює правові засади функціонування пантеону, де можуть перепоховати видатних українських діячів, зокрема тих, чиї могили зараз розташовані за межами країни. Пантеон створюють для вшанування людей, які зробили вагомий внесок у становлення державності, боротьбу за незалежність, розвиток культури, науки та військової справи.
У дипломатичних колах ініціативу Сибіги щодо Безручка оцінюють як “бажану”, але таку, що не дає гарантій реальних якісних змін. У Варшаві побоюються, що згодом до Пантеону можуть внести й інші постаті, навколо яких між двома країнами тривають суперечки. Польська сторона прагне переконатися, що цей крок стане початком реальних змін, а не лише черговим дипломатичним жестом.
Подальші дії у Варшаві планують визначати після ознайомлення з остаточним переліком постатей, адже саме цей список стане вирішальним чинником. “Я не хочу називати конкретних імен, які зараз були б для нас неприйнятними, але ми вже отримуємо сигнали, що Степан Бандера може з’явитися у списку. Це була б критична новина для наших відносин”, – заявив співрозмовник з польського уряду.
Адміністрація президента Кароля Навроцького відреагувала різко. У канцелярії наголосили, що закон про Національний пантеон є “наступний етап дій ескалаційного характеру з боку української влади”. Голова Міноборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що Варшава не підтримає вступ України до Євросоюзу, якщо Київ не відмовиться від вшанування діячів ОУН та УПА.
Для України найбільший ризик полягає у новому загостренні відносин із Польщею саме в той момент, коли Варшава лишається одним із ключових союзників Києва у війні проти Росії. Однією з ключових дат у цьому контексті називають 11 липня, коли у Польщі вшановують жертв Волинської трагедії.
Сибіга вже мав досвід подібних дипломатичних місій. Після скандалу з орденом Білого Орла на знак солідарності від польських нагород масово відмовилися колишні президенти України, керівник ОПУ Кирило Буданов, очільник МЗС Андрій Сибіга та посол України у Польщі Василь Боднар. Водночас реакція канцелярії Навроцького була однозначно жорсткою, а пантеон там назвали ескалацією. WP зазначає, що раніше вже були схожі жести примирення, зокрема під час візиту президента Анджея Дуди до Львова. Однак вони не стали початком глибокого діалогу, а в збройних силах України й надалі поширювався культ постатей, яких у Польщі вважають причетними до злочинів Волині.
У польському уряді вважають, що поспішна реакція лише посилить суперечку і дасть Києву можливість подати її як спробу нав’язати Україні чужий наратив. Саме тому у Варшаві вирішили дочекатися, які саме імена увійдуть до списку, і лише після цього ухвалювати рішення. Наразі польська сторона зберігає стриманість, але не приховує: поява суперечливих постатей у переліку може різко змінити тон діалогу між двома країнами.
