Клієнтка izibank Вікторія Лисенко заявляє, що шахраї зламали її банківський застосунок і без її відома оформили кредит на 65 тисяч грн. Вона повідомляє, що ще на початку цього року подала до банку документи про відкриття кримінального провадження та витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, однак офіційної відповіді так і не отримала. Попри це, банк і далі нараховує відсотки, а клієнтка вимагає їх скасувати та провести службове розслідування.
Про суперечку між клієнткою та фінансовою установою повідомляє Мінфін. За словами Вікторії Лисенко, вона неодноразово надсилала звернення на офіційні електронні адреси банку, але жодної реакції не було. На момент підготовки матеріалу izibank не надав відповіді ні на скаргу клієнтки, ні на редакційний запит.
Вікторія Лисенко вимагає від банку трьох дій: припинити стягнення коштів, провести службове розслідування та врахувати наявність кримінального провадження під час розгляду її справи.
Адвокатка Адвокатського бюро “Івана Хомича” Олена Воронкова зазначає, що внесення відомостей до ЄРДР підтверджує лише початок розслідування, але не припиняє автоматично зобов’язання за кредитним договором. Вона підкреслює, що обов’язковими для виконання як державними, так і приватними установами є тільки судові рішення, які набрали законної сили.
Водночас, за словами Воронкової, після отримання заяви про ймовірне шахрайство банк повинен провести внутрішню перевірку обставин оформлення кредиту. Якщо буде встановлено, що позику оформили через порушення банківських процедур безпеки, фінансова установа має переглянути свої претензії до клієнта. Водночас на практиці банки, як зауважує адвокатка, дуже рідко визнають власні помилки без судового тиску.
Щодо нарахування відсотків під час розслідування, юристка пояснює: відкриття кримінального провадження не зупиняє дію кредитного договору. Тому формально банк може й надалі нараховувати відсотки відповідно до умов угоди. Водночас під час воєнного стану діють законодавчі обмеження щодо застосування штрафних санкцій до позичальників.
Олена Воронкова радить потерпілим діяти одночасно в кількох напрямах: звертатися до банку, подавати заяву до правоохоронних органів, скаржитися до Національного банку та, якщо потрібно, звертатися до суду. Якщо в межах кримінального провадження буде встановлено особу шахрая і суд визнає незаконність оформлення кредиту, це може стати підставою для анулювання заборгованості та відновлення кредитної історії постраждалого. Також клієнт зможе претендувати на відшкодування моральної шкоди, але лише якщо суд встановить вину банку в недостатньому захисті даних.
Ключовим у таких справах є з’ясування, чи сам клієнт сприяв доступу до своїх даних, чи шахрайство стало можливим через недоліки систем захисту банку. В Україні вже є судові рішення на користь постраждалих. В одній зі справ позов клієнтки задовольнили частково: суд постановив припинити нарахування відсотків і скасувати всі нараховані платежі та заборгованість.
У подібних спорах банки наполягають, що не відповідають за дії третіх осіб. Вони посилаються на те, що якщо вина третіх осіб не встановлена, то використання фінансового номера іншими людьми вважається таким, що відбулося за згодою клієнта. Також банки зазначають, що не можуть впливати на дії клієнтів, які розголошують власні дані доступу.
У разі такої ситуації першим кроком має бути заява про кримінальне правопорушення за фактом шахрайства. На підставі цієї заяви поліція відкриває кримінальне провадження, і його перебіг варто контролювати, інакше справу можуть закрити або відкласти. Увесь цей час за постраждалим може залишатися борг із нарахованими відсотками. Також варто паралельно оскаржувати шахрайський кредит у банку та подавати скаргу до НБУ на фінансову установу.
Оскільки фактично кредит не оформлявся і грошей клієнт не отримував, він може оскаржити сам факт видачі позики. Для цього потрібно звернутися до суду з відповідною позовною заявою. Щоб правильно підготувати документи та супроводжувати подальші процеси, знадобиться юрист із досвідом ведення цивільно-правових справ.
