Фейкові «успішні інвестори», обіцянки швидкого заробітку та настирливі дзвінки від «фінансових консультантів» є типовими елементами шахрайських схем. Як і у випадку з фінансовими пірамідами, про ознаки яких раніше йшлося з посиланням на критерії Нацкомісії з цінних паперів, більшість інвестиційних афер стартує не з переказу коштів, а з психологічного тиску. Зловмисники використовують соціальну інженерію — маніпулятивні методи, що спонукають людину власноруч передати гроші або розкрити конфіденційні дані.
Перелік таких прийомів опубліковано на офіційному сайті кампанії #ШахрайГудбай у межах Всеукраїнської інформаційної кампанії з платіжної безпеки. Національний банк України спільно з Департаментом кіберполіції Національної поліції України та Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації з 13 травня 2026 року розпочав нову хвилю цієї кампанії. Хоча у 2025 році кількість незаконних операцій із платіжними картками скоротилася на 5%, загальна сума збитків від шахрайства збільшилася на 24% і досягла 1,4 млрд грн.
Щоб змусити людину інвестувати у сумнівні проєкти, шахраї застосовують різні маніпуляції. Заступник голови Національного банку України Олексій Шабан наголосив, що головною проблемою на платіжному ринку залишається саме соціальна інженерія. За його словами, зловмисники не атакують банківську систему безпосередньо, а чинять психологічний тиск або вводять людину в оману. Через це клієнти самі передають шахраям реквізити картки, логіни та паролі до онлайн-банкінгу, а також коди підтвердження.
Якщо людину кваплять із фінансовим рішенням, не залишають часу на перевірку відомостей або вимагають нікому не розповідати про розмову, це є серйозним сигналом небезпеки. Організатори кампанії пояснюють, як виявляти шахрайство, замасковане під державні сервіси. Також вони розповідають, як перевіряти сайти та чат-боти перед тим, як вводити платіжні дані.
Упродовж року учасники кампанії #ШахрайГудбай інформуватимуть українців у кількох напрямах: як розпізнавати шахрайство під виглядом держпослуг, як не потрапити в інвестиційні пастки та як безпечно здійснювати онлайн-покупки. Окремо увагу приділять захисту фінансового номера телефону і ризикам під час пошуку роботи. До ініціативи приєдналися близько 80 партнерів.
Фінансове шахрайство в Україні стає дедалі технологічнішим і завдає більших збитків. Попри зменшення кількості шахрайських операцій із платіжними картками у 2025 році, загальна сума втрат зросла майже на чверть. Масштабне опитування 112,9 тис. громадян показало, що 11% українців стали жертвами шахраїв. Найчастіше зловмисники націлювалися на молодь, а також на людей віком від 65 років.
Через інтернет відбувалися 83% усіх незаконних операцій, а 90% загальної суми збитків стали наслідком соціальної інженерії. Штучний інтелект зробив старі схеми значно небезпечнішими: злочинці діють персоналізовано, швидко і майже без слідів. Докладніше про актуальні методи зловмисників і способи захисту від них ідеться в матеріалі про соціальну інженерію та діпфейки у шахрайстві.
Шахраї також застосовують штучний інтелект для створення дуже переконливих фейкових голосів, електронних листів і навіть чат-ботів. Діпфейк може імітувати голос близької людини та просити «терміново переказати гроші», і наразі такі голоси дуже складно відрізнити від справжніх. Більше про те, як зловмисники викрадають кошти за допомогою ШІ та які способи захисту дійсно працюють, можна дізнатися в окремому матеріалі.
