Наступ російської армії в Україні виявився найповільнішим серед усіх великих військових кампаній за останнє сторіччя. Від лютого 2022 року до червня 2026 року збройні сили РФ втратили від 400 до 450 тисяч загиблих, а загальні бойові втрати сягнули до 1,4 мільйона. Навесні 2026 року Росія вперше з серпня 2024-го почала втрачати більше територій, ніж захоплювати: чиста втрата у квітні-травні становила близько 400 квадратних кілометрів.
Про це йдеться у великому дослідженні «Російська кров і скарби: Зростаючі витрати путінської війни», яке оприлюднили 1 липня 2026 року. Його авторами стали аналітики Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) Сет Джонс та Райлі МакКейб.
У дослідженні зазначається, що наземний наступ РФ фактично зупинився. Середня швидкість просування поблизу Костянтинівки становить близько 50 метрів на день, біля Покровська — 70 метрів, у районі Слов’янська — 90 метрів. Аналітики наголошують, що це один із найнижчих темпів у війнах за останні сто років.
Для порівняння наводяться історичні приклади. Під час битви на Соммі в Першій світовій війні французькі сили просувалися приблизно на 80 метрів на добу. У битві при Белло-Вуд у 1918 році американська піхота наступала зі швидкістю 410 метрів на день. Червоній армії у Другій світовій війні знадобилося 1394 дні, щоб дійти до Берліна. Росія досягла такого ж часового рубежу у грудні 2025 року, але просунулася лише до Покровська, який розташований більш ніж у 500 кілометрах від Києва.
Автори дослідження підкреслюють безпрецедентність цих втрат. Вони більш ніж у чотири рази перевищують загальні втрати США у всіх війнах після Другої світової. Також вони більш ніж у дев’ять разів більші за сукупні втрати СРСР і Росії за той самий період, включно з Афганістаном і Чечнею. У першій половині 2026 року щомісяця Росія втрачала від 30 до 34 тисяч осіб, що перевищувало її можливості з набору нових військових — приблизно 27 тисяч новобранців на місяць.
Понад 90% російських втрат у так званих «зонах ураження» шириною 20-40 кілометрів уздовж лінії фронту спричинені роботою безпілотників, а не стрілецькими боями. Серед прикладів аналітики згадують український автономний ударний дрон Hornet вартістю 6000 доларів із радіусом дії до 150 кілометрів. Він застосовує бортовий штучний інтелект для аналізу відео в реальному часі та розпізнавання цілей без потреби в супутниковому зв’язку, що робить його невразливим до систем радіоелектронної боротьби.
Попри окремі переваги, російські війська не досягли оперативно значущих результатів на пріоритетних напрямках. Удари України по тиловій логістиці та розвиток атак із використанням безпілотних систем дають змогу змінювати ситуацію на полі бою. У CSIS вважають, що Росія перейшла до стратегії виснаження: масовані піхотні штурми, артилерія та планувальні бомби мають поступово «перемолоти» українські сили. У Кремлі власні надвисокі втрати розглядають як прийнятну ціну.
Співвідношення втрат між Росією та Україною, яке більшу частину війни залишалося на рівні 2:1 або 3:1, у 2026 році зросло до 8:1 на користь України. Крім ситуації на фронті, CSIS звертає увагу й на системні проблеми російської економіки: виробництво скорочувалося більшу частину 2025 року, зростання сповільнилося до 0,6%, а інфляція залишалася високою. Також країна дедалі більше відстає у передових технологіях і залежить від Китаю.
Від початку 2024 року Росія захопила близько 0,6% території України у 2024 році та 0,8% — у 2025-му. Загалом за два роки це менше 1,5%. Попри заяви про «бойовий поступ», наведені дані свідчать, що за мінімальні здобутки Росія платить надзвичайно високу ціну і дедалі більше перетворюється на країну, що занепадає.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) також зазначає, що українські військові значною мірою зупинили російський весняно-літній наступ 2026 року. У період із грудня 2025-го по травень 2026-го окупанти змогли захопити або лише проникнути на 40,64 квадратного кілометра. За той самий період роком раніше їхнє просування перевищувало 515 квадратних кілометрів.
Аналітики Defense News оцінили і загальну ціну російської агресії. За даними звіту CSIS, війна вже коштувала Росії 2,5 трильйона доларів, що перевищує весь річний ВВП країни на рівні 2,2 трильйони. Фактично Москва вже витратила на агресію більше, ніж може виробити за рік. Кожен квадратний кілометр окупованої української території обійшовся Кремлю приблизно у 90 мільйонів доларів у вигляді крові та фінансових витрат.
На думку ISW, падіння результативності наступу РФ навряд чи пояснюється сезонними змінами погоди. Імовірніше, воно стало наслідком ширших змін на полі бою у 2026 році. Додатковим чинником могло стати рішення SpaceX обмежити доступ Росії до Starlink на початку 2026 року, що, ймовірно, погіршило проблеми з командуванням і управлінням та посилило ефект українських контратак.
