Київський районний суд Харкова повністю задовольнив позов клієнтки ПриватБанку, яка понад рік не могла отримати від банку інформацію про власні рахунки та ОВДП на майже 4 млн гривень після раптового розірвання відносин. Такі спори між ПриватБанком і клієнтами через блокування рахунків та відмову від ділових відносин регулярно розглядаються в українських судах. Рішення у справі ухвалили 15 червня 2026 року.
Як встановив суд за матеріалами з Єдиного державного реєстру судових рішень, 21 березня 2024 року, одразу після придбання жінкою чергового пакета облігацій внутрішньої державної позики, їй зателефонували з банку та повідомили про припинення відносин. Після цього доступ до Приват24 заблокували як у мобільному застосунку, так і у вебверсії. Під час звернення на гарячу лінію 3700 автовідповідач повідомляв, що номер клієнтки «не обслуговується». На той момент на карткових рахунках жінки залишалися десятки тисяч гривень, а на рахунку в цінних паперах обліковувалися ОВДП номіналом майже 4 млн грн із дохідністю 15,84% на рік і піврічними купонними виплатами.
Суд також встановив перелік рахунків, інформацію про які банк клієнтці не надавав.
У квітні 2024 року жінка надіслала заяву на ім’я голови правління ПриватБанку з проханням надати структурований перелік усіх карткових рахунків, відомості про залишки коштів і рух по рахунках починаючи з 1 січня 2024 року. Банк отримав цю заяву 11 квітня, але у травні відповів, що виписку можна замовити через гарячу лінію або онлайн-чат. Водночас скористатися ані номером 3700, ані чатом вона не могла, оскільки її номер більше не обслуговувався.
У вересні 2024 року клієнтка повторно звернулася електронною поштою, підписавши заяву «Дія.Підпис». Уже в жовтні банк повідомив, що працівники головного офісу «шукають інформацію в архівах». Одночасно у внутрішній системі банку, без направлення клієнтці, з’явився лист із рекомендацією звернутися до відділення для переказу залишку на інший рахунок. Однак жодне з подальших звернень жінки з реквізитами для переказу виконане не було. У лютому 2025 року вона разом із чоловіком та адвокатом особисто прийшла до відділення на майдані Конституції, 21/2 у Харкові, але працівники відділення заявили, що не знають про цю ситуацію та не мають доступу до інформації про суми, які належать до виплати.
У суді представник ПриватБанку Захаров М.І. заявив, що банк не заперечує права позивачки на отримання коштів і пропонував надати реквізити для переказу. Проте доказів ані відповіді на звернення, ані фактичного перерахування коштів він не надав.
Суд дійшов висновку, що бездіяльність ПриватБанку щодо ненадання відомостей про рахунки є порушенням прав споживача, і повністю задовольнив позовні вимоги. Відповідно до рішення, банк зобов’язаний виконати визначені судом дії.
Під час розгляду справи суд керувався статтею 1074 Цивільного кодексу України, яка забороняє обмежувати право клієнта розпоряджатися коштами на рахунку, крім випадків, прямо передбачених законом, зокрема через фінансовий моніторинг. Однак банк не надав доказів того, що саме такі підстави були застосовані у цій справі. Крім того, суд звернув увагу, що власні умови ПриватБанку, а саме пункт 1.1.3.1.9.4, зобов’язують банк цілодобово й безкоштовно надавати через Приват24 інформацію про кожну операцію за рахунком клієнта.
З ПриватБанку на користь держави стягнули судовий збір у розмірі 1 331,20 грн. Питання щодо компенсації витрат на правничу допомогу поки що не вирішене: позивачка може подати окрему заяву про додаткове рішення. Оскаржити це рішення можна до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів.
Водночас у подібних справах суди вже висловлювали схожі підходи. Подільський районний суд Києва у справі про закриті рахунки військового визнав дії банку формальними та непропорційними. Суд зазначив, що ПриватБанк не довів наявності критеріїв неприйнятно високого ризику й не надав відповідного рішення, тому був зобов’язаний поновити обслуговування. Це підтверджує, що суди оцінюють не лише саме право банку припиняти відносини, а й обґрунтованість рішення щодо конкретного клієнта.
В іншій справі суд також визнав неправомірними дії ПриватБанку через ненадання відповіді на звернення клієнтки, навіть попри те, що саме блокування могло мати законні підстави. Ігнорування письмових запитів власника рахунку суд розцінив як окреме порушення прав споживача. Харківська справа підтверджує цю позицію: право клієнта отримати виписку за власним рахунком не зникає навіть після розірвання договору банківського обслуговування.
