СБУ спільно з партнерами у складі Сил оборони завдала удару по одному з найбільших нафтопереробних заводів Росії та ключовому вузлу магістральних нафтопроводів. Обидва об’єкти розміщені глибоко в тилу ворога — за 850 кілометрів від лінії фронту. Йдеться про Нижньогородський НПЗ і лінійну виробничо-диспетчерську станцію “Старолікєєво” у місті Кстово Нижньогородської області. Уночі в районі активно працювала ворожа ППО, після чого пролунала серія вибухів. У промисловій зоні зафіксували щонайменше два осередки займання.
Операцію СБУ провела разом із Силами спеціальних операцій, Силами безпілотних систем та ГУР МОУ. Усі підрозділи діяли в межах 40-денної операції впливу на Росію, яку президент Володимир Зеленський поставив як завдання перед Силами оборони. У телеграм-каналі Сергія Братчука наведено склад учасників спільного удару та його результати. За наявними даними, внаслідок атаки по НПЗ “Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез” пошкоджено установку первинної переробки нафти АВТ-6.
Нижньогородський НПЗ є одним із найбільших нафтопереробних підприємств Росії. Його проєктна потужність становить близько 17 мільйонів тонн нафти на рік. За потужністю завод посідає четверте місце в країні, а за обсягом виробництва бензину — друге. Підприємство забезпечує майже 30% споживання бензину московським регіоном і постачає пальне для окупаційного контингенту. ЛВДС “Старолікєєво” має важливе транзитне значення, адже через неї транспортують пальне до центральних регіонів Росії.
Це не перший удар по цьому підприємству. Востаннє Сили оборони України атакували Кстовський НПЗ 18 та 20 травня. Тоді після повторного ураження пошкодили установку первинної переробки нафти АВТ-6, і завод призупинив роботу. Поруч із Кстовом також розташована нафтоперекачувальна станція “Горький”, яку дрони СБУ атакували в квітні. Тоді було пошкоджено три резервуари з нафтою.
Удари по нафтопереробній галузі Росії стали системними в межах 40-денної операції, яку президент Зеленський затвердив для СБУ. 25 червня президент затвердив Службі безпеки України цю операцію впливу на Росію для спонукання до закінчення війни. За наявними даними, з початку 2026 року українські атаки вразили вже 15 російських НПЗ, а майже 40% потужностей первинної переробки нафти РФ станом на травень виведено з ладу.
Наслідки цієї кампанії відчутні по всій країні-агресорці. У травні під атаками опинилися 16 НПЗ, серед яких — вісім із десяти найбільших підприємств галузі. Агентство Reuters зазначає, що посилення ударів по енергетичній інфраструктурі далекобійними безпілотниками спричинило дефіцит нафтопродуктів, зростання цін на паливо та довгі черги на заправках у багатьох регіонах.
Путін публічно відреагував на удари по НПЗ. На з’їзді “Єдиної Росії” російський правитель назвав українські атаки на нафтопереробні заводи “терористичними діями”. Підставою для таких звинувачень стали удари по НПЗ у глибині Росії, які вже спровокували паливну кризу в кількох десятках регіонів.
Безпілотники вразили вісім із десяти найбільших НПЗ, що й спровокувало нинішній дефіцит. Це рекордний показник за весь час повномасштабної війни. Обсяги переробки нафти в Росії впали до мінімального рівня з 2009 року, і це стало безпосереднім наслідком систематичних ударів по інфраструктурі галузі. Щоб зберегти бодай певний запас пального всередині країни, Москва з 1 квітня повністю заборонила експорт бензину.
Через нестачу палива країна-агресор була змушена терміново розпочати імпорт бензину морем, аби покрити власні потреби та потреби армії. Московський нафтопереробний завод зупинений щонайменше до 2027 року після серйозних пошкоджень унаслідок удару дронів. Це ще більше загострює паливну кризу в країні-агресорці.
Паливна криза в Росії давно вийшла за межі прикордонних регіонів і охопила всю країну. Обмеження на купівлю бензину запровадили щонайменше в 15 регіонах, зокрема у столиці та Санкт-Петербурзі, а також на тимчасово окупованих українських територіях. Інформатор раніше писав про наслідки цих ударів для нафтопереробної галузі РФ: уже в червні криза поширилася на Сибір і Далекий Схід, а ліміти на пальне діяли по всій країні.
Удари українських безпілотників по російських нафтобазах обернулися для Росії не лише знищенням запасів пального, а й масштабними судовими розглядами. Нові факти з арбітражних судів свідчать, що наслідки для паливного ринку виявилися значно глибшими, ніж заявляла офіційна Москва. Детальніше про це Інформатор повідомляв у матеріалі про судові зриви контрактів та масштабні втрати паливного ринку РФ.
