Єдиний нафтопереробний завод Грузії, розташований у порту Кулеві, заявив про повну відмову від російської сировини вже із серпня-вересня поточного року. Відповідну заяву компанія Black Sea Petroleum оприлюднила 1 липня. Раніше Євросоюз розглядав можливість включення термінала до санкційного пакета через підозри в переробці нафти з Росії. Водночас перехід на альтернативну сировину має відкрити компанії доступ до високомаржинальних ринків, передусім до ринку ЄС.
За перше півріччя 2026 року завод переробив понад 650 000 тонн сировини. Одночасно BSP розширила співпрацю з американським технологічним концерном Honeywell: тепер угода передбачає закупівлю та впровадження обладнання, а також автоматизованих систем управління.
НПЗ у Кулеві запустили у жовтні 2025 року. Першою поставкою стала російська нафта марки Siberian Light, яку “Роснафта” доставила з порту Новоросійськ. Того ж року Грузія почала експортувати нафтопродукти на суму близько 80 мільйонів доларів, а імпорт російської сировини зріс на 1600%.
Євросоюз уперше запропонував додати до санкційного списку порти в третіх країнах, які працюють із російською нафтою, — грузинський Кулеві та індонезійський Каримун. Після того як грузинська влада пообіцяла не сприяти Росії в обході санкцій, ЄС переглянув свій підхід. У підсумку порт Кулеві не включили до 20-го пакета санкцій.
У компанії наголошують, що чинні обмеження Євросоюзу не дозволяють імпорт нафтопродуктів, виготовлених із російської сировини. Оскільки підприємство стратегічно орієнтується на вихід на європейський ринок, відмова від російської нафти повинна відкрити шлях до експорту продукції в країни ЄС. Наразі повному переходу заважає затримка Азербайджану з початком транзиту туркменської нафти до Грузії.
CEO BSP Давид Поцхверія заявив про намір поетапно нарощувати потужності підприємства. До 2028 року завод планують розширити до 4 мільйонів тонн на рік. Це, як очікується, дасть змогу забезпечувати внутрішній ринок і здійснювати експортні поставки.
Ще у січні 2026 року почала діяти заборона ЄС на імпорт нафтопродуктів, вироблених у третіх країнах із російської сировини. За різними оцінками, доходи від продажу нафти через “тіньові” схеми можуть становити до 35-40% федерального бюджету Росії. Саме тому блокування нових каналів переробки російської нафти, зокрема грузинського НПЗ, розглядається як елемент ширшого санкційного тиску на Москву.
Проєкт нафтопереробного заводу в Кулеві оцінюється у 600 мільйонів доларів інвестицій. Підприємство почало працювати в жовтні 2025 року з початковою потужністю переробки близько 1,2 мільйона тонн нафти на рік. Частину фінансування першої фази надали державний “Фонд розвитку Грузії” та грузинські банки.
