Під час брифінгу 2 липня речник Кремля Дмитро Пєсков тричі повторив тезу про нібито «ескалацію» з боку Євросоюзу. Цю риторику він використав як пояснення для посилення ударів по Україні та анонсу додаткових заходів безпеки всередині Росії. Того ж дня Пєсков також прокоментував нічний масований удар по Україні, заявивши, що атака нібито була спрямована виключно по військових об’єктах, хоча реальні наслідки цьому суперечать.
Пєсков озвучив три окремі формулювання про «ескалацію». За його словами, вона «змушує Москву планувати додаткові заходи для забезпечення безпеки країни», «ще більше загострює і без того напружену ситуацію в Європі», а також свідчить про те, що «з боку Європи однозначно відбувається ескалація щодо Росії». Саме ці заяви поширювали російські пропагандистські ЗМІ.
Крім цього, речник Кремля заявив, що Росія «не може заплющувати очі на те, що Європа стала на шлях мілітаризації та присвячує себе конфронтації з Москвою». Окремо він згадав нічний масований удар по Україні. Також Пєсков повідомив, що начальник Генерального штабу ЗС РФ Валерій Герасимов телефоном доповів Володимиру Путіну про результати атаки. Тим часом у Києві продовжувала зростати кількість загиблих після нічного масованого удару. За даними голови міської військової адміністрації Тимура Ткаченка, станом на ранок відомо про 20 загиблих.
Окрім антиєвропейських заяв, Пєсков анонсував подальший тиск на Київ. Він сказав, що Росія «продовжить посилювати тиск на київський режим, щоб досягти поставлених цілей». Також, за його словами, легітимність Володимира Зеленського «перебуває під серйозним питанням з погляду права». Пєсков додав, що у Кремлі бачили публікації в ЗМІ про можливі президентські вибори в Україні, але офіційних заяв щодо цього немає.
Такі висловлювання Пєскова виглядають частиною вже сформованого наративу, який Москва просуває протягом кількох місяців. Раніше, коментуючи ініціативи Великої Британії, Франції та Німеччини, він заявляв, що їхній підхід до врегулювання конфлікту є суперечливим. За його версією, країни ЄС одночасно говорять про мирне рішення і водночас продовжують постачати озброєння Україні. У Москві такі дії подають як несумісні із заявами про прагнення до миру.
У відповідь на чергову атаку речниця Єврокомісії Анітта Гіппер заявила, що «російські ракети забирають життя невинних людей та цивільних» і назвала дії Росії проявом «повного відчаю». Вона також повідомила, що ЄС уже перерахував 3,9 мільярда євро із запланованих 6 мільярдів євро на посилення української оборони, зокрема на розвиток і закупівлю безпілотників.
Схема, яку Пєсков відтворює на кожному брифінгу, давно задокументована. Із початку 2026 року Росія здійснила понад 20 масованих ракетних атак, випустивши загалом більш ніж 1200 крилатих та балістичних ракет. У комбінованих ударах використовується стала тактика: спершу запускають хвилі дешевих безпілотників та імітаторів, а вже потім — крилаті або балістичні ракети. Водночас МО РФ щоразу стверджує, що удари завдаються лише по «військових цілях», хоча серед жертв є мирні жителі.
Паралельно з ракетними атаками Кремль веде активну інформаційну кампанію виправдань, перекладаючи відповідальність на Київ і Захід. Російські військові систематично атакують українські міста та цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України. Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації та наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Один із наймасованіших комбінованих ударів по Україні Росія завдала в ніч на 15 червня, коли епіцентром атаки стала столиця. Снаряди влучили у Свято-Успенський собор Києво-Печерської лаври, коледж і костюмний склад кіностудії Довженка. За два тижні до цього удар по Києву також призвів до загибелі людей і десятків поранених. У столиці загинули п’ятеро, а більше 30 людей дістали поранення, серед них двоє дітей. Попри це, МО РФ і тоді називало удари по Лаврі, храмах і коледжах «прицільними по військових об’єктах».
У комбінованих атаках Росія продовжує використовувати ту саму тактику: спочатку запускає хвилі дешевих безпілотників та імітаторів, а вже після цього — крилаті або балістичні ракети. За інформацією джерел, російські війська накопичують ракетний арсенал на аеродромах стратегічної авіації та в портах чорноморського флоту. Розвідка фіксує зростання активності носіїв крилатих ракет, зокрема стратегічних бомбардувальників Ту-95МС і Ту-160, а також фрегатів у Чорному морі. Це свідчить про те, що Москва готується й надалі завдавати масованих ударів, попри будь-яку риторику про «виключно військові цілі».
