Союзники України вже внесли близько $6,3 млрд у програму PURL — ініціативу із закупівлі американської зброї для Збройних сил. Це відбувається напередодні саміту НАТО в Анкарі, який відкриється 7 липня. У червні Володимир Зеленський закликав держави не чекати саміту й переказувати кошти негайно, щоб швидше реагувати на повітряний терор Росії. Тоді союзники оголосили рекордний пакет внесків.
Про це Альона Гетьманчук, посол України при НАТО, розповіла в інтерв’ю виданню “Європейська правда”. За її словами, внески до програми зробили 25 держав-членів Альянсу, причому деякі з них — не один раз. Крім країн НАТО, до ініціативи долучилися Австралія, Нова Зеландія та Японія. Як зазначила Гетьманчук: “З початку запуску програми це приблизно $6,3 млрд.”
Посолка також повідомила, що рекордний пакет на понад $1 млрд оголосили у середині червня під час засідання Контактної групи з оборони України. Цю зустріч особисто відкривав президент Зеленський, який закликав країни не відкладати внески до саміту в Анкарі. Минулого тижня до програми надійшли нові кошти ще від двох країн: Фінляндія оголосила про свій внесок у Гданську, а ще одна держава переказала кошти у закритому режимі.
Програма PURL — Prioritized Ukraine Requirements List — почала діяти у липні 2025 року за домовленістю між президентами Зеленським і Трампом та генсеком НАТО Рютте. Її механізм передбачає, що Україна формує пріоритетний перелік потрібної зброї, союзники оплачують закупівлі, а США здійснюють постачання. Орієнтир програми — близько $1 млрд щомісяця для покриття найгостріших потреб фронту. Нині через PURL Україна отримує 90-92% перехоплювачів для систем ППО Patriot, тоді як наприкінці минулого року цей показник становив 75%.
Водночас темпи наповнення програми не відповідають поставленим цілям. Генсек Рютте очікував, що до кінця 2025 року вдасться зібрати $5 млрд, однак фактично надійшло лише $4,3 млрд. У першій половині 2026 року внески також надходили повільніше, ніж очікувалося. Однією з системних проблем залишається нерівномірний розподіл навантаження між союзниками: одні держави роблять регулярні й вагомі внески, інші — лише одноразові та значно скромніші.
Гетьманчук наголосила, що додаткові антибалістичні засоби й надалі є ключовим пріоритетом для України. Вона висловила сподівання на нові внески під час саміту в Анкарі, але зауважила, що перевершити рекордний червневий пакет буде вкрай складно. Серед системних вразливостей вона також назвала залежність від американських запасів, які скорочуються, зокрема через операції на Близькому Сході.
Оскільки участь у PURL є добровільною, склад її учасників постійно змінюється. Показовим прикладом стала відмова Італії фінансувати програму: офіційно Рим пояснив це мирними переговорами, тоді як за лаштунками причинами називали бюджетні проблеми та розкол у коаліції. У той самий період, коли Апеннінський півострів оголосив про вихід, Японія вперше приєдналася до ініціативи.
Цільовий показник на 2026 рік становить $15 млрд, однак аналітики сумніваються, що цього рівня вдасться досягти. Раніше посолка Гетьманчук зазначала, що Україні дедалі важче знову і знову звертатися до одних і тих самих держав. У НАТО водночас запевняють, що оплачена союзниками американська зброя регулярно надходить до українських військових і “має реальне значення на полі бою”.
