Після наймасованішого ракетно-дронового удару по Києву, внаслідок якого загинули щонайменше 30 людей, над столицею зберігається нова загроза. День жалоби 3 липня ще триває, однак уже з’явилися попередження про можливу ще масштабнішу атаку на вихідних. За попередніми даними, ворог може застосувати значно більше ракет і дронів, ніж під час останнього обстрілу.
Про небезпеку повідомив політичний і громадський діяч Андрій Смолій у своєму Telegram-каналі Смолія. За його словами, серед основних цілей можуть бути АЗС, об’єкти паливно-енергетичної інфраструктури та підприємства оборонно-промислового комплексу.
Про це також пише телеграм-канал “Сірий Кардинал”, який постійно попереджає про нові обстріли. Там зазначається, що РФ може використати для атаки “6х бомбардувальників Ту-95МС, які не були задіяні” 2 липня.
Отже, загальна кількість ракет і БПЛА, які можуть бути залучені, здатна перевищити масштаби атаки в ніч на 2 липня. Тоді Росія здійснила наймасованіший за весь час повномасштабної війни удар по столиці, поєднавши балістичні та крилаті ракети з ударними дронами. У Дарницькому районі пошукові роботи тривають досі.
Аналітики українського військово-аналітичного видання Defense Express звернули увагу на певну закономірність: наймасованіші удари по Києву сталися в ніч на 2 червня, 15 червня та 2 липня. Інтервал між цими атаками становив приблизно два тижні. Це може вказувати на перехід Росії до нового циклу застосування далекобійного озброєння з фіксованою регулярністю.
На думку аналітиків, така схема може бути елементом стратегії виснаження української протиповітряної оборони, передусім запасів ракет для американських зенітних комплексів Patriot. Саме ці системи залишаються одними з небагатьох засобів, які можуть ефективно перехоплювати балістичні ракети. Окреме занепокоєння викликають підсумки відбиття удару 2 липня: українські сили ППО знищили лише 4 із 24 балістичних ракет, тобто близько 16,7%, тоді як під час попередніх атак рівень перехоплення був значно вищим.
Аналітики вважають, що така низька ефективність може бути пов’язана зі скороченням запасів ракет-перехоплювачів. Постійні удари балістичними ракетами змушують українську ППО безперервно витрачати дорогі боєприпаси, через що їхній резерв поступово зменшується. Водночас офіційні дані про наявні запаси не оприлюднюються, тому остаточно підтвердити саме цю причину неможливо. На ефективність ППО також впливають кількість одночасних цілей, маршрути польоту ракет і нові тактичні прийоми ворога.
На тлі нових загроз президент України Володимир Зеленський знову звернувся до міжнародних партнерів із закликом пришвидшити постачання сучасних систем протиповітряної оборони та боєприпасів до них. За його словами, лише посилення ППО дасть змогу надійно захистити українські міста від регулярних ракетних ударів.
У ніч на 2 липня загинули щонайменше 30 людей. Це був наймасованіший обстріл столиці за весь період повномасштабної війни. У лікарнях залишаються 56 киян, серед яких четверо дітей. Найбільших руйнувань зазнав Дарницький район, де кілька будинків були частково або повністю зруйновані, а пошуково-рятувальна операція досі не завершена.
Серед об’єктів, які потрапили під удар, був і столичний готель, звідки евакуювали співробітників Європарламенту. Також постраждали склад Червоного Хреста, Інститут біохімії НАН України та багато інших локацій.
