Литва готує зміни до Конституції, щоб скасувати заборону на розміщення ядерної зброї та іноземних військових баз. Раніше подібне рішення ухвалила Фінляндія, після чого Москва пригрозила їй “відповідними заходами”. Тепер до такого кроку готується і балтійська держава, адже у Вільнюсі відкрито визнають відставання від союзників по НАТО та прагнуть усунути цю прогалину.
У президентській адміністрації Литви відбулася зустріч вищих посадовців, присвячена конституційній нормі, яка забороняє розміщення в країні ядерної зброї. У ній взяли участь президент, керівництво Сейму й уряду, а також голови парламентських фракцій. Після консультацій президент Ґітанас Науседа повідомив про досягнуті домовленості, як зазначає видання Politico.
Стаття 137 Конституції забороняє розміщувати на території країни зброю масового знищення та іноземні військові бази. Науседа заявив, що ця норма вже не відповідає сучасним умовам безпеки. Щоб ухвалити правову реформу, потрібна підтримка двох третин депутатів під час двох парламентських голосувань. Саме так можуть бути зняті обмеження, запроваджені понад три десятиліття тому після виходу Литви зі складу СРСР.
Підходи до зміни Конституції розділилися. Представники опозиційної партії “Зоря Немунасу” вважають, що таке питання слід виносити на референдум, тоді як Науседа переконаний, що достатньо парламентського голосування. Водночас уже наступного дня після цієї зустрічі група з 50 депутатів Сейму зареєструвала відповідну конституційну поправку.
Як наголосив Науседа, литовські парламентарі не хочуть залишатися у “сірій зоні” в межах альянсу, залишаючись однією з небагатьох країн-членів, де досі діє заборона на ядерну зброю. Президент підкреслив, що Литва фактично є єдиною державою НАТО, яка самостійно запровадила для себе настільки абсолютну заборону без жодних винятків, і закликав звернути на це увагу.
При цьому Науседа уточнив, що найближчі плани керівництва країни не передбачають розміщення ядерної зброї в Литві. Водночас скасування заборони дасть змогу діяти у разі погіршення безпекової ситуації. Литва також залишатиметься учасницею Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Вільнюс, який є непохитним союзником України, і раніше демонстрував зацікавленість у можливому розміщенні на своїй території американської ядерної зброї як засобу стримування сусідньої Росії.
Директор вільнюського Центру досліджень геополітики та безпеки Лінас Кояла заявив, що конституційна заборона Литви є, ймовірно, найсуворішою серед союзників по НАТО. За його словами, у країні сформувався широкий консенсус щодо того, що таке обмеження не відповідає нинішній геополітичній ситуації, в якій ядерна зброя союзників залишається найважливішим елементом стримування.
Як пише Financial Times, США ведуть переговори про розміщення в Європі нових військових об’єктів, здатних нести ядерну зброю. Держави східного флангу НАТО — Естонія, Латвія, Литва та Польща — зацікавлені у можливому розміщенні баз для американських літаків подвійного призначення, здатних завдавати ядерних ударів.
Литва вже розміщує багатонаціональну бойову групу НАТО з постійною присутністю до 5000 німецьких солдатів. Водночас країна оточена ядерним потенціалом Росії, який розгорнутий у Калінінградському ексклаві та Білорусі.
Поворот у позиції Вільнюса є частиною ширшої європейської дискусії про посилення ядерного стримування в країнах НАТО. Раніше Кремль відреагував на аналогічне рішення Фінляндії, назвавши його загрозою для РФ і не виключивши “відповідних заходів”. Президент Фінляндії Александр Стубб підписав поправки до Закону про ядерну енергетику, які дозволяють ввезення, транзит і зберігання ядерної зброї на фінській території. Ці зміни набрали чинності 1 липня: парламент підтримав їх голосами 117 проти 61, скасувавши обмеження часів холодної війни через три роки після вступу до НАТО.
Дискусія посилюється також на тлі пропозиції президента Франції Еммануеля Макрона створити нову загальноєвропейську рамку ядерного стримування, а також після червневої публікації Financial Times про можливе розширення присутності американської ядерної зброї в Європі. Литва, яка є членом НАТО і має сухопутний кордон із Калінінградом та Білоруссю, втричі збільшила витрати на оборону з моменту початку російського вторгнення в Україну у 2022 році.
