Антиукраїнська кампанія в Польщі наближається до нового піку, і зупинити її раціональними аргументами неможливо. Таку думку висловив Олексій Копитько, координатор групи “Інформаційний спротив” і колишній радник міністра оборони України. На його переконання, нині не існує інструментів, здатних змінити настрій польської аудиторії. Натомість він радить реагувати на маніпуляції іронією, а не прямим протистоянням.
Про новий виток антиукраїнських настроїв у Польщі Копитько попереджає вже вдруге. За даними його телеграм-каналу, до 11 липня, коли у Польщі відзначають Національний день пам’яті жертв Волинської трагедії, слід очікувати чергового сплеску. Активному поширенню антиукраїнської риторики, за його словами, сприяє Росія. Її участь у провокаціях уже підтвердили спільні розслідування СБУ та польських спецслужб.
На думку Копитька, відновлення псевдотериторіальних претензій до України стає сталим інструментом польського політичного дискурсу. За його оцінкою, ця тема поступово набуватиме інституційного характеру, аж до вимог компенсацій включно.
Водночас він категорично застерігає від симетричних провокаційних відповідей. Як приклад Копитько наводить ідею зобов’язати “Укрзалізницю” писати на квитках назву Перемишля латиницею як “Peremyshl” замість польського “Przemysl”. На його думку, така ініціатива, хоч і здається дотепною, матиме лише один наслідок: поляки неофіційно відріжуть пасажирські поїзди “на ремонт”, і постраждають від цього тільки українці.
Натомість відповідати на маніпуляції окремих польських діячів він пропонує асиметрично. За задумом Копитька, Міністерство охорони здоров’я України могло б запровадити посаду спікера або радника з питань “ментальних помутнінь” для коментування заяв окремих польських політиків. Обов’язкова вимога до такого кандидата — знання польської мови.
Для виступів він пропонує Університетську гірку у Харкові, де на фасаді Української інженерно-педагогічної академії встановлена меморіальна дошка студентові Харківського університету Юзефові Пілсудському. Цю дошку встановили за часів Геннадія Кернеса, якого названо відомим прихильником польсько-українського порозуміння.
Концепція, яку описує Копитько, передбачає, що людина в білому халаті та з фонендоскопом на шиї серйозно коментує висловлювання польських політиків на камеру польською мовою на тлі меморіальної дошки на честь Пілсудського. Підписи до таких відео можуть бути: “МОЗ оцінив”, “МОЗ заявив” або “МОЗ не втішив”. Увесь цей контент, за його задумом, має поширюватися до Польщі та на Захід загалом через усі доступні канали. Із “здоровими” поляками, зазначає він, продовжують спілкуватися МЗС та профільні відомства, а з рештою — Міністерство охорони здоров’я. Завершуючи, Копитько висловив коротку підтримку нормальним полякам: “Промені підтримки. Стане зовсім складно – переїжджайте до нас.”
Окремо зазначається, що контррозвідка СБУ спільно з Агентством внутрішньої безпеки Польщі викрила групу осіб, яка на замовлення РФ організувала серію антиукраїнських мітингів. Йдеться про п’ять псевдоакцій “протесту” у Варшаві та Вроцлаві протягом 2025-2026 років. Організатори таких мітингів пропонували по $100-200 за одноразову участь у масовці.
Генштаб Польщі наголосив, що Росія намагається маніпулювати історичними темами, зокрема Волинською трагедією. Її мета — представити українців більшою загрозою для Польщі, ніж сама Росія. Водночас антиукраїнська риторика в Польщі вже давно стала виборчим товаром для мобілізації консервативного електорату.
11 липня, коли у Польщі відзначають Національний день пам’яті жертв Волинської трагедії, традиційно залишається найбільш чутливою датою в українсько-польських відносинах. Рішення Навроцького втішило спецпредставника президента Росії Кирила Дмітрієва, який заявив, що Польща “нарешті виявила прихильників нацистів в Україні”. Більшість аналітиків погоджуються, що найбільшим бенефіціаром таких конфліктів є Росія.
