Росія заявила про повний контроль над Костянтинівкою в Донецькій області. Увечері 3 липня 2026 року Володимир Путін побував на одному з допоміжних командних пунктів Об’єднаного угруповання військ, де начальник Генштабу РФ Валерій Герасимов доповів йому про захоплення міста. Станом на момент публікації офіційних коментарів Генерального штабу ЗСУ щодо ситуації в Костянтинівці та змін лінії фронту не було.
Як пише The Moscow Times, Путін назвав взяття Костянтинівки «першим, але дуже важливим етапом» на шляху до ліквідації слов’янсько-краматорського вузла оборони ЗСУ. Під час тієї ж наради також пролунали заяви про повний контроль над усією територією Луганської області та про просування в районі Добропілля й Аннівки. Російська сторона стверджує, що від початку 2026 року армія РФ взяла під контроль 133 населені пункти.
Ще до офіційного оголошення про критичну ситуацію в місті повідомляв військовослужбовець ЗСУ з позивним «Мучной». За його словами, на окремі позиції українських бійців воду та боєприпаси доставляли лише дронами, оскільки інших комунікацій уже не залишилося.
Аналітики проєкту Deep State станом на 3 липня зазначали, що більша частина Костянтинівки або перебувала під контролем росіян, або залишалася в «сірій зоні». Під контролем ЗСУ залишалася лише північно-західна околиця міста.
Захоплення Костянтинівки відкриває російським військам шлях на Дружківку — крайній форпост із півдня перед Слов’янсько-Краматорським напрямком, який є найбільшою агломерацією Донецької області. Слов’янськ і Краматорськ залишаються двома останніми великими містами, де, попри війну, ще триває мирне життя.
Упродовж місяців після падіння сусідніх Мирнограда та Покровська саме Костянтинівка стримувала спроби Росії просунутися до Краматорська та Слов’янська. Після захоплення Покровська і Мирнограда російські війська намагалися розвинути наступ у напрямку Добропілля, і саме Костянтинівка прикривала цей фланг.
Втрата міста одночасно посилює правий фланг Покровсько-Мирноградського угруповання та створює умови для подальших дій у районі Часового Яру. Саме тому Костянтинівка була ключовою ланкою всієї російської операції.
Головним пріоритетом Москви залишається повне захоплення Донецької області, а визначеною ціллю є Краматорсько-Костянтинівська агломерація. Контроль над нею дав би Кремлю підстави заявити про «повне взяття Донбасу».
Водночас Росія неодноразово перебільшувала власні успіхи на полі бою. Зокрема, про контроль над понад 50% території Костянтинівки Герасимов говорив ще 18 грудня 2025 року, а 16 березня 2026-го — вже про «понад 60%». Бої за місто тривають понад рік із різним ступенем інтенсивності.
Раніше Інформатор повідомляв, що експерти вказували: після Костянтинівки наступною ціллю російських військ на Донеччині стане Дружківка — місто, яке безпосередньо прикриває Слов’янськ і Краматорськ із півдня. Саме ці два міста залишаються останніми великими центрами українського Донбасу, де досі триває цивільне життя.
