Постійна палата третейського суду в Гаазі оголосила рішення у справі, що тривала десять років. Йдеться про спір між Росією та Україною щодо прав прибережної держави у Керченській протоці, Азовському морі та водах Чорного моря навколо Криму.
МЗС Росії одразу назвало це рішення “крахом зусиль оскаржити суверенітет РФ над Кримом”, а МЗС України — “черговим підтвердженням нехтування РФ нормами міжнародного права”. Що саме вирішив суд і які наслідки це має для сторін, Медуза пояснює з посиланням на П’єра Тевенена, фахівця з міжнародного морського права та дослідника Stockholm International Peace Research Institute.
Суд ухвалив рішення 15 червня. Суперечка виникла після окупації Криму Росією. У вересні 2016 року Україна передала справу арбітражному трибуналу, який діє в межах Конвенції ООН з морського права. Поштовхом до цього стали запроваджені Росією нормативні акти щодо окупованої території та будівництво Кримського мосту.
Україна висунула три блоки вимог. Водночас через висновок суду Києву відмовили у двох ключових блоках претензій: щодо порушення суверенних прав у зоні рибальства та нафтогазорозвідки, а також щодо незаконності режиму судноплавства через Керченську протоку. Також суд не присудив компенсацію у розмірі 1,94 мільярда доларів, яку вимагала Україна.
Разом із тим Трибунал встановив порушення з боку Москви. Росія не виконала зобов’язань із захисту морського середовища: не обмінялася з Україною інформацією про будівництво Кримського мосту та не провела оцінку екологічного впливу розливу нафти поблизу Севастополя у травні 2016 року. Суд також підтвердив законність закриття Росією власного територіального моря у Чорному морі біля входу до Керченської протоки з боку Новоросійська та перереєстрації бурових установок під російським прапором.
З правової точки зору арбітражне рішення остаточно визначило режим судноплавства через Керченську протоку. Тепер зрозуміло, що там не застосовуються ні режим транзитного проходу, ні режим мирного проходу. Раніше це питання викликало суперечки серед фахівців. Відкритим залишається лише питання точних меж права судноплавства іноземних суден в Азовському морі.
За оцінкою Тевенена, на практичну ситуацію у Чорному та Азовському морях це рішення, найімовірніше, не вплине. Договір 2003 року, на який спирався суд, не містить механізму судового вирішення суперечок, тому повторно подати позов за тим самим сценарієм Україна не зможе. Залишаються лише дипломатичні інструменти. З політичного погляду жодна зі сторін не здобула переконливої перемоги, попри гучні заяви Москви.
Тим часом, поки суди з’ясовували морські права, окупаційна адміністрація Керчі та Феодосії отримала наказ терміново евакуювати цінні документи та техніку — до 3 липня включно. Про це повідомили агенти партизанського руху АТЕШ. Частина чиновників оформила лікарняні та виїхала до Краснодарського краю РФ ще до завершення дедлайну.
Напередодні Сили оборони уразили залізничний міст через Красногвардійський канал у Криму — об’єкт, який Росія використовувала для перекидання особового складу, зброї та боєприпасів. Генштаб також підтвердив ураження станції радіоелектронної боротьби в районі Артемівки та підрозділу радіоелектронної розвідки у Севастополі.
