Польща й надалі підтримує Україну, однак не має наміру щедро долучатися до нового великого пакету військової допомоги, про який країни НАТО планують оголосити вже цього тижня. У п’ятницю, 3 липня, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск публічно заявив про курс на «стриманість» і водночас передав цю позицію президенту Каролю Навроцькому, який представлятиме Варшаву на саміті в Анкарі 7-8 липня.
Від загальної підтримки України Туск не відмовився, але чітко окреслив межі участі Варшави в новому пакеті. Як пише Deutsche Welle, польський прем’єр пояснив це тим, що країна одночасно виконує оборонні зобов’язання перед ЄС та НАТО, захищаючи спільний східний кордон від Росії та Білорусі. За його словами, цю позицію він особисто доніс до президента Навроцького, який і представлятиме польський підхід на саміті.
Водночас стало відомо, що країни НАТО вже погодили план нового масштабного пакету для Києва. Представники 32 членів альянсу схвалили виділення Україні щонайменше 70 млрд євро на рік у 2026-2027 роках на техніку, підтримку та підготовку військових. До цієї суми входитиме раніше ухвалений пакет ЄС приблизно на 60 млрд євро, а з національних бюджетів країн НАТО додадуть ще близько 80 млрд євро.
Заява Туска пролунала на тлі загострення польсько-українських відносин, яке тривало кілька тижнів. Президент Польщі Кароль Навроцький позбавив Зеленського найвищої польської нагороди — Ордену Білого орла — у відповідь на присвоєння одному з підрозділів ЗСУ імені «героїв УПА». Лідер партії «Право і справедливість» Ярослав Качиньський закликав заблокувати переговори про вступ України до ЄС. Також низка польських політиків повернула державні нагороди Києву.
Наприкінці червня Польща також відмовилася передавати Україні винищувачі МіГ-29, які раніше розглядалися серед можливих поставок. Рішення Туска щодо «стриманості» в межах нового пакету НАТО логічно вписується в загальний курс Варшави на дистанціювання від Києва напередодні саміту.
Активну роль у поглибленні розколу між Польщею та Україною відіграє Росія. Як йдеться у нашому матеріалі про розкол між союзниками, цю операцію особисто веде директор ФСБ Олександр Бортніков. Кремль залучив державні медіа для поширення сфальсифікованих документів, пов’язаних з Волинською трагедією, щоб штучно розпалити суперечку між двома союзниками.
Антиукраїнські настрої в польському суспільстві дедалі більше стають інструментом внутрішньої польської політики. Частина польських політиків свідомо роздмухує скандали навколо України, оскільки це дає електоральні дивіденди — на це вказує аналіз антиукраїнської кампанії в Польщі. За оцінкою експерта Копитька, саме така логіка створює підґрунтя для нових сплесків ворожості у відносинах двох країн.
