Верховний Суд скасував рішення судів нижчих інстанцій і відмовив родині загиблого офіцера у праві на одноразову грошову допомогу в розмірі 15 млн грн.
Справу розглядали щодо смерті майора, командира розвідувального взводу, який помер від гострої печінково-ниркової недостатності під час виконання бойових завдань у 2022 році. Суд дійшов висновку, що смерть від захворювання, навіть пов’язаного із захистом Батьківщини, не є підставою для застосування постанови Кабміну № 168 без доведеного зв’язку з пораненням.
Деталі справи та повну аргументацію рішення оприлюднив Єдиний державний реєстр судових рішень. Батьки, дружина та малолітній син майора звернулися до суду після того, як Міністерство оборони відмовило їм у призначенні виплати у травні 2024 року. У відомстві наполягали, що смерть внаслідок захворювання, не пов’язаного з пораненням, контузією чи каліцтвом, не підпадає під дію постанови № 168. Тому сім’я, на думку Міноборони, має право лише на допомогу за загальним порядком відповідно до закону № 2011-XII та постанови КМУ № 975.
Чернігівський окружний адміністративний суд і Шостий апеляційний адміністративний суд задовольнили позов та зобов’язали Міноборони виплатити 15 млн грн. Вони посилалися на висновки Верховного Суду у справах 2024 року, згідно з якими постанова № 168 поширюється на будь-яку смерть військовослужбовця в період воєнного стану, пов’язану із захистом Батьківщини, зокрема і на смерть від захворювання.
Згодом справу передали на розгляд судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, оскільки в практиці Верховного Суду виникла пряма суперечність. 16 червня 2026 року палата відступила від попередніх висновків і сформувала нові правові позиції у цій категорії справ.
Суд зазначив, що в матеріалах справи не було доказів зв’язку смерті майора з будь-яким пораненням чи контузією. Центральна військово-лікарська комісія встановила лише те, що захворювання і причина смерті пов’язані із захистом Батьківщини, однак цього, за висновком палати, недостатньо для застосування постанови № 168. Водночас суд наголосив, що родина не позбавлена права на соціальні гарантії, а питання виплати одноразової допомоги має вирішуватися за загальним законодавством.
Окремо суд розглянув вплив закону № 4546-IX від 16 липня 2025 року, яким унормовано виплату 15 млн грн у разі загибелі або смерті під час перебування в полоні. Проте рішення Міноборони, яке оскаржувалося, було ухвалене до набрання чинності цим законом, тому нові норми до цієї справи не застосовувалися.
Також суди тепер зобов’язані чітко розмежовувати три правові ситуації: загибель військовослужбовця в бойових умовах, смерть унаслідок поранення чи контузії, а також смерть від захворювання, пов’язаного з виконанням обов’язків.
Третя ситуація не охоплюється постановою № 168, якщо немає документально підтвердженого зв’язку між хворобою та попереднім бойовим ураженням.
Міністерство оборони України змінило порядок призначення та виплат одноразової грошової допомоги родинам загиблих. Мета змін — стабільні та повні виплати з урахуванням зростання видатків на оборону. Нові правила діють для родин, чиї рідні загинули після 1 вересня 2025 року.
Родини загиблих військовослужбовців можуть отримати визначені законом виплати та пільги за умови набуття спеціального статусу — члена сім’ї загиблого Захисника чи Захисниці України. Оформлення цього статусу відкриває доступ до важливих форм державної підтримки. Які саме виплати передбачені родинам загиблих, Міноборони роз’яснило окремо.
