Країни східного флангу НАТО дедалі менше покладаються лише на колективний захист Альянсу. Вони зводять укріплення, збільшують армії та готуються самостійно стримувати оборону в перші дні можливого нападу Росії. Журналісти мережі Axel Springer Global Reporters Network побували у трьох ключових точках вразливості на східному кордоні Європи: на фінсько-російському кордоні, на польських укріпленнях уздовж Калінінграда й Білорусі та в литовському краї біля Сувалкського коридору. Їхній висновок однозначний: Європа поспішає зміцнювати східний рубіж на тлі загрози, з якою, на думку європейців, Вашингтон більше не зможе впоратися самотужки.
Важливим тлом для цих змін стала позиція Дональда Трампа, який після переобрання у 2024 році неодноразово ставив під сумнів зобов’язання США за статтею 5 НАТО. Йдеться про положення, за яким напад на одного члена вважається нападом на всіх. Про це йдеться у репортажі Politico. Додаткову невизначеність спричинила війна в Ірані, після якої команда американського президента пригрозила переглянути членство Вашингтона в Альянсі через відмову союзників приєднатися до конфлікту. Тим часом супутникові знімки показують, що Росія посилює військову присутність уздовж кордону з Фінляндією та іншими країнами ЄС, зводить казарми й розміщує техніку. Керівник шведської військової розвідки розцінив це як підготовку до можливого протистояння з НАТО.
Фінляндія має найдовший сухопутний кордон Альянсу з Москвою — 1343 кілометри, і він закритий із 2023 року. Підхід Гельсінкі, як зазначив полковник Матті Піткяніітті, командир прикордонного округу Північної Карелії, полягає в готовності діяти самостійно. Фінський законодавець Юкка Копра, який очолював парламентський комітет з питань оборони, висловився ще пряміше: Гельсінкі не розраховує на швидке застосування статті 5.
Одним із головних стратегічних активів Фінляндії журналісти називають природні умови країни: густі ліси, глибокий сніг, мінусові температури та короткий зимовий світловий день. У травні там відбулися навчання “Північна зірка 26” та “Карельський меч 26”, під час яких французькі, британські та американські війська відпрацьовували дії саме в такому середовищі. Торік Фінляндія разом із Польщею та балтійськими державами вийшла з Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін, оскільки Росія до неї ніколи не приєднувалася і вже застосовує цю зброю в Україні.
У Польщі прем’єр Дональд Туск у листопаді 2024 року в селі Домбрівка поблизу кордону з Калінінградом представив першу ділянку “Східного щита”. Проєкт передбачає протитанкові та піхотні рови, бетонні бар’єри, бункери, дрони, тепловізори та мінні поля вздовж 800-кілометрового кордону. У польському Міноборони повну вартість системи оцінюють приблизно в 10 млрд євро. “Східний щит” входить до ширшої Лінії стримування, яка має простягнутися від Фінляндії до Румунії. Водночас журналісти зауважують, що на окремих ділянках кордону цей проєкт поки більше схожий на план, ніж на завершену реальність: чимало відрізків досі не мають видимих укріплень.
Поштовхом до прискорення роботи над польською антидроновою системою SAN став випадок, коли 19 російських дронів увійшли в польський повітряний простір. Літаки НАТО збивали їх ракетами з F-16 та F-35, витрачаючи мільйони євро на знищення дронів, вартість яких становила лише частку цієї суми.
Литва зосередила увагу на Сувалкському коридорі — вузькій 100-кілометровій смузі між Білоруссю та Калінінградом, яку аналітики давно називають ахіллесовою п’ятою НАТО. Вільнюс вирішив створити новий військовий полігон у районі Сувалкського коридору, щоб посилити оборону кордону з Білоруссю. Полігон матиме бригадний масштаб і стане ключовим елементом оборонних спроможностей країни.
Крім цього, Литва об’єднує свої розрізнені підрозділи у важку бронетанкову дивізію чисельністю близько 20 000 осіб. Вона отримає німецькі танки Leopard, шведські бойові машини піхоти CV90, французьку артилерію CAESAR та американські ракети HIMARS.
Росія тим часом розширює військові бази на кордоні з Фінляндією та планує перекинути додаткові війська. Країна-агресор будує склади, житло для військових і залізницю вздовж кордону з Естонією, Фінляндією та Норвегією. Також Росія формує нові військові частини у новоствореному Ленінградському військовому окрузі біля кордону з Балтією.
Європейські розвідки оцінюють, що РФ може бути готовою до атаки у 2027 році. НАТО вже посилило східний фланг, збільшивши кількість ротаційних бойових груп із чотирьох до дев’яти. Частину з них, зокрема німецьку групу в Литві, розширили до бригад.
Цього року військові витрати в усіх країнах флангу мають досягти 5% або більше від ВВП. Однак навіть найсильніші укріплення не можуть замінити головного — готовності витримати перший удар до того моменту, коли союзники встигнуть відреагувати.
За кілька місяців до першої польської презентації укріплень уряд оголосив масштабну програму посилення східного кордону під назвою “Східний щит”. Вона включає супутникову розвідку, системи протиповітряної оборони, бетонні бар’єри, аеростати, антидронові мережі та мінні рубежі. Цей проєкт став відображенням нового підходу Європи — переходу від реактивної оборони до превентивної.
Якщо ще десять років тому східний кордон НАТО сприймався майже як символічна межа, за якою автоматично починає діяти стаття 5, то тепер Варшава прагне вибудувати фізичний і технологічний бар’єр. Сувалкський коридор затиснутий між Калінінградською областю з північного заходу та Білоруссю з південного сходу, тому в разі військового конфлікту з Альянсом він може стати ідеальною ціллю для нападу Росії.
Литва також створює другий транспортний маршрут для підвезення озброєнь із Польщі, щоб підвищити безпеку Сувалкського коридору. До 2028 року країна реконструює 113 км доріг і 8 мостів на ключовому наземному маршруті між країнами Балтії та Польщею.
