У Ярославлі безпілотники знову завдали удару по одному з найбільших нафтопереробних заводів Росії — “Славнефть-ЯНОС”. Місцеві жителі повідомляли про роботу протиповітряної оборони та вибухи в районі промислової зони. Після прильотів виїзд із міста в бік Москви через район, де розташований НПЗ, наразі перекрито. Після перших влучань вибухи тривали ще певний час.
Під атакою опинився нафтопереробний завод “Ярославнефтеоргсинтез” (ЯНОС), більш відомий як “Славнефть-ЯНОС”. Станом на момент публікації російська влада офіційно не коментувала масштаби пошкоджень.
“Славнефть-ЯНОС” є найбільшим нафтопереробним заводом півночі Росії та входить до п’ятірки найбільших НПЗ країни за обсягами переробки. Його потужність становить 15 млн тонн нафти на рік. Підприємство виробляє бензин, дизель і реактивне пальне, а його продукція є критично важливою для логістики ворожої армії.
Вранці 28 червня безпілотники вже атакували Ярославський нафтопереробний завод, і тоді на підприємстві також фіксували задимлення. Раніше цей об’єкт зазнавав атак у квітні, травні та кілька разів у червні 2026 року. Зокрема, вранці 19 травня у Ярославлі чули вибухи, після чого влада заявила про атаку БПЛА та влучання дрона в промисловий об’єкт.
Тоді трасу в напрямку Москви теж перекривали, а під ударом міг бути НПЗ, розташований на південному заході міста. Це підприємство є одним із двох, які постачають пальне до Москви та московського регіону з північного напрямку. Саме тому систематичні удари по ньому безпосередньо впливають не лише на забезпечення армії, а й на паливне постачання столиці Росії.
Від початку 2026 року Україна завдала щонайменше 194 ударів по російських нафтопереробних заводах, що в 11 разів більше, ніж за аналогічний період минулого року. Збільшення кількості атак уже спричинило найгіршу паливну кризу в Росії за останні десятиліття. Понад половина російських регіонів запровадила жорсткі обмеження на продаж пального, а на автозаправних станціях з’явилися багатогодинні черги.
Директор Rochan Consulting Конрад Музика зазначив, що нинішня кампанія вже вийшла за межі ударів лише по нафтовій інфраструктурі. За його словами, вона перетворилася на масштабну стратегію, спрямовану на одночасне послаблення енергетичної, логістичної, промислової та експортної систем Росії. Аналітики вважають, що такий підхід може суттєво підірвати воєнно-економічний потенціал країни.
Ярославський НПЗ — не єдина нещодавня ціль. Як повідомляє Reuters, через удари ЗСУ було призупинено роботу великих НПЗ у центральній частині Росії. Уже до середини червня країна втратила близько 25% виробництва бензину порівняно із середньодобовим показником у червні 2025 року.
Директор московського Центру аналізу стратегій і технологій Руслан Пухов заявив, що українські удари зруйнували створене Кремлем враження, ніби повсякденне життя в Росії майже не змінилося через війну. На його думку, Путін “не зміг змусити Україну капітулювати, але натомість дав їй достатньо часу, щоб розгорнути масове виробництво далекобійних засобів ураження”.
Повторний удар по Ярославському НПЗ відбувся на тлі ширшої кампанії проти об’єктів РФ. Нещодавно Україна вдруге вразила центр космічного зв’язку Дубна під Москвою, підтвердивши здатність завдавати ударів по стратегічних об’єктах у безпосередній близькості до російської столиці. Такі атаки свідчать про системне розширення географії та цілей дальнобійних операцій Сил оборони.
Від початку 2026 року Україна щонайменше 194 рази атакувала російські нафтопереробні заводи, що в 11 разів перевищує показник за аналогічний період торік. Лише у травні українські сили здійснили рекордні 16 успішних ударів по НПЗ — це найбільший місячний показник від початку повномасштабної війни. Така інтенсивність демонструє, що нафтопереробна галузь Росії стала одним із ключових напрямів ударів.
