Екологічна катастрофа, спричинена виливом пального та нафтопродуктів в озера Кирилівське і Йорданське, може повторитися під час будь-якої наступної повітряної атаки на Київ. У столиці є ще десятки озер і водойм, поряд із якими розміщені АЗС зі сховищами пального різного обсягу. Найбільше занепокоєння викликають об’єкти вздовж Дніпра та його заток. Серед них є навіть станція, розташована вище за течією, ніж водозабір, з якого місто отримує питну воду.
Ситуацію на забрудненому озері Кирилівському на Оболоні описала киянка Галина Лапіна. У дописі на Facebook вона зазначила, що ще нещодавно водойма була сповнена життя: тут виводили пташенят птахи, а рибалки ловили коропів. Усе змінилося 2 липня, коли під час масованого обстрілу ворожий снаряд влучив у підприємство неподалік. Згодом з’ясувалося, що там зберігався значний обсяг паливно-мастильних матеріалів, і внаслідок цього нафтопродукти, простіше кажучи мазут, потрапили в озеро.
За словами Галини Лапіної, рятувальні роботи тривають і вдень, і вночі, але багато тварин і птахів уже загинуло. Вона також звернула увагу, що чимало людей не знають про масштаби проблеми, відпочивають біля озера, а рибалки намагаються щось виловлювати у забрудненій воді. Сморід нафтопродуктів, за її словами, відчувається за декілька кілометрів, однак це не зупиняє відвідувачів.
У коментарях кияни обговорюють, кому слід “завдячувати” такій ситуації, окрім окупаційної російської армії. На їхню думку, одним із чинників ризику стало саме розміщення підприємств, зокрема АЗС з нафтопродуктами, біля озер. Дозволи на розташування автозаправних станцій і комплексів поблизу річок та водойм видавала Київрада. Як з’ясував Інформатор, у Києві таких місць дуже багато.
На Оболоні під загрозою перебуває озеро Редькіне, відоме також як “Міністерка”. Поряд із ним працюють одразу дві АЗС. Одна з них, UPG, розташована всього за півтораста метрів від берега. Між станцією та озером проходить залізнична колія, але вона майже не має насипу, тому в разі вибуху паливно-мастильні матеріали можуть швидко дістатися води. Інша станція, ОККО, стоїть через дорогу від озера й візуально виглядає безпечніше.
Ще одна популярна зона відпочинку, яка також опинилася в зоні ризику, — озеро Вербне. Воно розташоване поруч із Йорданським і Кирилівським, хоча й не входить до системи озер Опечень на Оболоні. Водойма простягається від вул. Йорданської на заході до перетину просп. Степана Бандери та просп. Володимира Івасюка на сході. Саме на цій розв’язці працює АЗС ОККО, що міститься лише за 90 метрів від берега. Її від озера відділяє насип розв’язки, оскільки станцію розміщено всередині однієї з “пелюсток”, однак у разі аварії нафтопродукти все одно стікатимуть у низину, якою є берег водойми.
На Подолі ризик стосується вже самого Дніпра, а точніше Гаванської затоки. На вул. Набережно-Луговій за кількадесят метрів від води розташовані дві АЗС — Avantage7 та WOG. За даними Google-карти, відстань до берега для першої з них становить лише 120 метрів. Цього недостатньо, щоб палаюча маса ПММ не дісталася води, якщо станеться непоправне. Крім того, ворожі ракети періодично б’ють по Набережно-Луговій. Зокрема, нещодавно там був розбитий автосалон Zeekr, що розміщений за кількадесят метрів від Avantage7.
На Печерську однією з найнебезпечніших локацій є АЗС WOG на Наддніпрянському шосе. Вона фактично стоїть на березі Видубицького озера. Від стіни станції до води менш як 30 метрів. Насправді йдеться про затоку, адже вона має вихід у Дніпро. Хто саме погодив таке розташування, залишається відкритим питанням. Імовірно, відстань рахували як до “ставка площею до 3 га” — це єдине пояснення, чому Київрада дозволила мережі АЗС розмістити тут станцію. Водночас фактично це затока, тобто частина великої річки, а закон забороняє будівництво будь-чого, тим більше АЗС, у прибережній захисній смузі в 100 метрів.
У Солом’янському районі проблем також вистачає. “Укрнафта” розмістила свою станцію на просп. Валерія Лобановського лише за 60 метрів від нижнього ставу в каскаді Совських ставків. Ще одна АЗС, WOG, стоїть за 100 метрів від ставків, але її від води відділяє той самий проспект, тому вона вважається відносно безпечнішою.
У Деснянському районі на просп. Романа Шухевича працює АЗС OKKO. Від її будівлі до затоки Десенка приблизно 60 метрів. Це викликає тривогу, оскільки нижче за течією розташований водозабір і питної, і технічної води, яка надходить у водопровідні труби більш ніж третини мешканців.
Приблизно така сама відстань від АЗС КЛО, що розміщена далі на просп. Романа Шухевича, 11, до паркових озер на Вигуровщині. Саме біля цих озер височіє шістка недобудованих Дніпровських веж. З іншого боку, на вул. Миколи Закревського, на щастя, ніхто не розмістив АЗС. Водночас ближче до Троєщинського ринку на просп. Шухевича є ще дві заправки — БРСМ і Укрнафта — у безпосередній близькості до озера, яке формує парк ім. Генерала Ватутіна.
У Дарницькому районі, де багато повноводних і заплавних водойм, небезпечних точок також вистачає. Уздовж Дніпровської набережної тягнеться низка АЗС, розташованих поблизу води — таких нарахували три, хоча безпосередньо з боку Дніпра стоїть лише одна. Біля затоки, береги якої щільно забудовані висотками, на просп. Миколи Бажана працює АЗС “Укрнафти”, від якої до води лише 25-27 метрів.
Такою самою є відстань від АЗС КЛО до берега озера Срібний Кіл на просп. Бажана. І лише дивом заправки поки не дісталися до озер Небреж і Тягле на Осокорках. Поблизу них є лише газова заправка “Єврогазу”, яка є відносно безпечною для води.
Усі питання врешті впираються в законодавство. Формально відстань від АЗС, як і будь-якої іншої споруди, до води визначає Водний кодекс. Згідно з ним, ця відстань має становити. Ближче, ніж передбачено, будувати не можна. Проте існують законодавчі лазівки: затоку Дніпра можуть назвати “озером” і забудовувати на власний розсуд. До того ж небезпечних водойм у Києві значно більше, ніж перелічено в цій публікації.
У столиці є багато менших озер і технічних ставків, які й без росіян уже захаращені, зокрема злитими нафтопродуктами. Один із прикладів — Птиче озеро, або Опечень-4 на Оболоні. З одного боку його оточує “промка” із сотнями гаражів, з іншого — вул. Богатирська та АЗС OKKO і Socar. Водойма давно вважається забрудненою і “мертвою”. Наскільки відомо, там навіть не ловлять рибу.
Чимало АЗС є і біля невеликих заплавних озерець на вул. Здолбунівській на Позняках. Поруч розташоване оз. Сонячне, але саме воно від виливу нафтопродуктів постраждати не може або майже убезпечене. Натомість АЗС Osoil і Барс містяться за кількадесят метрів від безіменного ставка, причому перша — за 15 метрів.
Раніше Інформатор повідомляв, що масований удар Росії по Києву 2 липня 2026-го спричинив не лише руйнування будівель, а й екологічну катастрофу в Оболонському районі. Унаслідок атаки пально-мастильні матеріали потрапили до двох популярних міських озер — Кирилівського та Йорданського. Рятувальники ДСНС уже локалізують забруднення, однак результати аналізів води ще очікують на лабораторне підтвердження. Містянам навіть тимчасово заборонили наближатися до цих водойм.
Пізніше йшлося і про рятувальну операцію на Оболонських озерах. Волонтери разом із бійцями ДСНС витягують птахів із мазутних плям і передають їх до реабілітаційних центрів. Пальне витекло на одному зі столичних підприємств і через зливову систему дійшло до водойм. Нових забруднених тварин знаходять навіть після того, як рятувальники вже обстежили всю територію.
