Під час масованого удару по Києву 6 липня Україна вперше за весь час не збила жодної балістичної ракети. Військові аналітики пояснюють це не випадковістю, а наслідком цілеспрямованої тактики Росії, яка місяцями виснажувала запаси українських перехоплювачів. У ніч на 6 липня це зіграло проти Києва.
Детальний розбір атаки у своєму Telegram-каналі опублікував військовий блогер і ведучий Армія TV Сергій Місюра, відомий як “Капітан Прайс”. Він визнав, що раніше помилявся в оцінці ракетного потенціалу Росії, і назвав цю помилку характерною для багатьох аналітиків.
За словами Місюри, він хибно сприймав залп у 24 одиниці як суто “Іскандерний”. Насправді, як він зазначає, росіяни не мають ресурсів для повноцінного бойового залпу з 12 пускових “Іскандерів” одночасно. Натомість вони доповнюють його ракетами від зенітних комплексів С-400 — типу 48Н6ДМ, які при ударах по землі мають дальність близько 250 км. Цього достатньо, щоб долетіти з Курської області РФ до Києва. Цю версію, за його словами, підтвердили аналіз місць прильотів і характерних уламків.
Місюра наголошує, що така тактика дає Росії дві переваги. По-перше, С-400 з ракетами 48Н6ДМ перевантажують ППО без витрати дорогих “Іскандерів”. По-друге, ті самі батареї С-400 у Курській області РФ збивають українські ракети типу “Фламінго”. Саме тому 2 липня чотири “балістики” зникли з радарів і не долетіли до Києва. За оцінкою аналітика, це були не удари по столиці, а перехоплення українських засобів ураження.
Окремо він звернув увагу на відсутність північнокорейських KN-23 в останніх залпах. На його думку, КНДР фізично не здатна виробляти ці ракети в кількості, достатній для постійних поставок Росії. Також Місюра переглянув свою оцінку виробничих потужностей Росії: заявлені 40-50 “Іскандерів-М” на місяць не означають можливості одночасно запускати 24 балістичні ракети, оскільки “Іскандери” в таких залпах завжди були в меншості.
Як варіант протидії Місюра пропонує не чекати, доки партнери нададуть нові ракети PAC-3 зі складів. Натомість він закликає активніше запускати ракети “Фламінго” та українську балістику по батареях С-400 у Курській і Брянській областях РФ. На його думку, такі удари виснажуватимуть саме ті комплекси, які доповнюють залпи по столиці. Водночас частина ракет, за його оцінкою, точно дістанеться до цілі, а потенціал наступних ударів по Києву зменшуватиметься.
Щодо наступної атаки аналітик вважає, що на збір ресурсів, технічне обслуговування пускових і програмування крилатих ракет потрібно щонайменше тиждень. Поточний удар, за його словами, відбувся достроково через саміт НАТО 8 липня. Тому наступна масована та комбінована атака, на його думку, буде не раніше ніж через тиждень. До осені Росія, як він вважає, не зможе підтримувати постійні залпи у 30 балістичних ракет кожні 7-10 днів.
Після атаки речник Повітряних сил Юрій Ігнат прямо заявив, що “щоб збивати балістичні ракети – треба мати чим їх збивати”. Цього разу всі руйнування в Києві були пов’язані виключно з балістикою: жодна крилата ракета чи “Шахед” до міста не долетіли. Це, як зазначається, свідчить не про загальну проблему в роботі ППО, а саме про вичерпання запасів перехоплювачів PAC-3.
Серед постраждалих об’єктів — корпуси Київського національного університету імені Тараса Шевченка на ВДНГ. Вибухова хвиля пошкодила навчальний корпус і гуртожиток студентського містечка. Виконувач обов’язків ректора Валерій Копійка повідомив, що на інших об’єктах університету пошкоджень немає.
