Ключовий елемент 21-го санкційного пакета ЄС — повна заборона на в’їзд до Євросоюзу для всіх, хто воював у складі російської армії проти України, — може не набути чинності. З ініціативи Франції та Італії цю жорстку норму планують замінити на розмиті рекомендації щодо видачі шенгенських віз.
Ухвалення санкцій заплановане на 14 липня, однак погодження ключових пунктів ще не завершене. Про це на умовах анонімності повідомили кілька посадовців і дипломатів ЄС у Брюсселі виданню Європейська правда. За їхніми словами, у фінальному тексті пакета формулювання щодо заборони на в’їзд для російських комбатантів буде істотно пом’якшене.
Наразі в Раді ЄС тривають переговори, а наступне ключове обговорення відбудеться у середу, 8 липня, на засіданні Комітету постійних представників Coreper. Інформований дипломатичний співрозмовник видання уточнив, що проблема пов’язана з небажанням низки держав-членів регулювати питання шенгенських віз у межах санкційного механізму.
Найактивнішими противниками стали Франція та Італія — обидві країни захищають туристичні потоки з Росії, які й так скоротилися через війну. За словами ще одного дипломата, абзац про комбатантів, найімовірніше, залишиться у пакеті, але у вигляді символічного орієнтира, а не норми прямої дії.
Ірландське головування в ЄС прагне затвердити 21-й пакет на засіданні Ради у закордонних справах 14 липня. Терміни є жорсткими, адже саме цього дня закінчується чинна цінова стеля на російську нафту — $44,1 за барель. Якщо пакет не встигнуть ухвалити, дія стелі припиниться, і Росія зможе отримувати значно вищі нафтові доходи.
Заборона в’їзду для комбатантів — не єдиний конфліктний пункт пакета. Під час обговорень також не вдалося дійти згоди щодо обмежень для російської риби. Значна частина російської тріски використовується у виробництві рибних паличок у Європі, і проти таких обмежень виступили відповідні галузі промисловості. Одним з аргументів стало те, що продаж риби не приносить Росії суттєвих прибутків порівняно з експортом енергоносіїв чи металів. У підсумку «рибні» норми теж можуть виявитися слабшими за ті, що запропонувала Єврокомісія.
Франція та Італія вважають, що цільову заборону на в’їзд краще реалізовувати через візову політику, а не через санкції. Додаткова проблема полягає в тому, що нинішня пропозиція залишає на розсуд кожної країни-члена вирішення питання, хто є, а хто не є колишнім комбатантом. На практиці це складно перевірити.
Єврокомісія запропонувала заборонити в’їзд до ЄС усім, хто воював проти України на боці Росії, у межах 21-го пакета. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила: “Ми вперше пропонуємо заборонити в’їзд до Європейського Союзу будь-кому, хто проходив службу в збройних силах Росії від початку війни”. На підтримку ідеї закрити кордони ЄС для комбатантів уже виступили країни Балтії, Польща та ще кілька держав.
Найбільше шенгенських туристичних віз росіянам видають Франція, Італія, Іспанія та Греція. Натомість країни Балтії та Польща практично припинили видачу таких віз росіянам ще у 2022-2023 роках. Ця асиметрія створила так зване «візове шопінг»: росіяни подають документи в консульствах країн із м’якшим підходом і отримують доступ до всієї Шенгенської зони. Саме це протиріччя між державами ЄС визначає долю обмежень для учасників санкційних переговорів проти Росії.
