Єврокомісія готує пакет пропозицій щодо оновлення процесу розширення ЄС і прагне представити його ще до жовтневого саміту лідерів блоку. Раніше єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявляла, що перший кластер переговорів для України може бути відкрито до 30 червня, а ще п’ять — у липні 2026 року.
Головне завдання ініціативи полягає в тому, щоб Чорногорія, яка найближча до вступу, не залишилася єдиною країною, на яку ляжуть нові вимоги, поки інші кандидати очікують своєї черги. До активізації роботи підштовхнула дискусія серед держав-членів, яка дедалі більше загрожує відсунути Єврокомісію на другий план у переговорах про розширення.
Комісія розробляє свої пропозиції як відповідь на ідеї, що надходять від держав-членів, а також для того, щоб не допустити покладання тягаря нових гарантій виключно на Чорногорію — країну-кандидатку з найвищим рівнем євроінтеграції. За даними Euronews, у Брюсселі також прагнуть підтвердити власну роль у дебатах, які все активніше формують самі держави-члени. Протягом останніх тижнів вони подали низку позиційних документів зі своїми ідеями щодо змін у процедурі приєднання до блоку.
Речник Єврокомісії у коментарі Euronews зазначив, що Брюссель вивчає пропозиції щодо гарантій, покликаних не допустити відступу від демократії з боку нових держав-членів після завершення вступу. Передусім ідеться про механізми, які мають унеможливити повторення угорського сценарію, коли країна вступає до ЄС, а потім послідовно підриває верховенство права. П’ять із шести країн-засновниць ЄС виступили за посилення чинних гарантій, щоб запобігти відступу від демократії та порушенням верховенства права. Німеччина і Франція, своєю чергою, запропонували ідеї поступової інтеграції країн-кандидатів до повноправного членства.
У Єврокомісії хочуть уникнути ситуації, за якої саме Чорногорія стане основним об’єктом цієї дискусії. Кілька тижнів тому почалася розробка договору про вступ Чорногорії до ЄС, і через це країна ризикує перетворитися на випробувальний майданчик для моделі майбутніх вступів. Один із посадовців ЄС так пояснив позицію Брюсселя.
Сама Чорногорія зберігає оптимістичний настрій і розраховує стати повноправним членом до 2028 року. Це прагнення настільки активно винесене в публічний простір, що гасло “28 на 28” — стати 28-м членом до 2028-го — з’явилося навіть на літаках національної авіакомпанії. Вартість вступу Чорногорії до ЄС оцінюють у 3 млрд євро в межах наступного бюджету блоку. У Єврокомісії наголошують, що це приблизно 1 євро на кожного платника податків за цикл 2028-2034 років.
Ще з початку минулого року ЄК мала представити своє бачення політики розширення. Проте цей крок відклали після того, як заявка України на вступ істотно ускладнила ситуацію. Процес залишається особливо чутливим для європейських столиць, адже зачіпає розподіл влади і фінансів усередині блоку.
Додаткової напруги додає французький чинник. Напередодні вирішальних президентських виборів у Франції наступного року, де може перемогти кандидат від ультраправої партії “Національне об’єднання”, будь-які рішення щодо розширення в Парижі сприймають особливо чутливо. Жордан Барделла, якого вважають одним із головних претендентів на перемогу, в кількох нещодавніх інтерв’ю рішуче висловився проти вступу України до ЄС.
Країни ЄС готуються до стратегічних дебатів про реформу процесу вступу на наступному саміті лідерів ЄС у жовтні. Напередодні цього саміту Єврокомісія має намір представити свої пропозиції, щоб повернути собі ініціативу в дискусії про розширення. Ці зміни можуть відчутно позначитися й на Україні, яка має статус країни-кандидатки на вступ до ЄС.
За даними The Guardian, ЄС може на кілька років позбавити майбутніх членів права вето, намагаючись зробити розширення більш політично прийнятним, оскільки блок хоче прийняти нові країни до кінця десятиліття. Марта Кос повідомила, що ЄС готує надійні механізми контролю. Вони мають запобігти ситуаціям, коли нові члени після вступу відмовляються від реформ або використовують право вето для блокування рішень Союзу.
Раніше Марта Кос зазначала, що перший кластер переговорів для України може бути відкрито під час головування Кіпру в ЄС, тобто до 30 червня, а ще п’ять — у липні 2026 року. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга зі свого боку закликав Євросоюз відкрити у червні всі кластери для України в переговорах про вступ. 15 червня перший кластер “Основи” для України і Молдови офіційно відкрили в Люксембурзі, що стало важливим сигналом про реальний рух Києва до членства.
Водночас Німеччина і Франція запропонували ініціативу полегшеного членства України в ЄС, яка передбачає для Києва певні символічні преференції. Такий формат не означає повного обсягу прав, однак може включати гарантії взаємної оборони. У Києві побоюються, що цей варіант буде сприйнято як неповноцінну заміну справжнього вступу до Євросоюзу. Саме ці підходи нині змагаються з пропозиціями Єврокомісії за формування порядку денного жовтневого саміту.
